Бабуся пояснила, чому всі каші у мене перетворюються на “клейстер”: кожну крупу потрібно правильно промивати

Рис, гречка, пшоно, перловка, горох, сочевиця й нут – це ті крупи, які завжди варто промивати перед варінням. І справа не лише у тому, що вони вкриті пилом, а у пачці може бути дрібне сміття та лушпиння. На поверхні зерен зазвичай лишається наліт – тонкий шар пилу з подрібненого зерна. Саме він і стає причиною того, що каша починає злипатися, а вода під час варіння перетворюється на густу каламутну рідину.

Промивати крупу потрібно до того моменту, поки вода не стане зовсім прозорою – особливо це стосується рису, пшона й перлової крупи. Цей процес займає всього кілька хвилин, але результат помітний одразу: крупинки залишаються цілими, розсипчастими, без грудочок та усього зайвого.

Горох, квасолю, нут і ту ж перловку бажано не просто промити, а ще й замочити хоча б на кілька годин. Це помʼякшує оболонку, скорочує час варіння і покращує смак. Горох після замочування не розварюється в кашу, а зберігає форму, стає набагато більш ніжним і приємнішим на смак.

Важливо й те, в якій воді ви промиваєте крупу. Наприклад, гречку, перловку й пшеничну крупу краще мити в теплій воді – так зникає природна гіркота й неприємний присмак, який часто псує страву. Рис і пшоно краще промивати холодною водою – це дає змогу ефективніше вимити крохмаль. Для максимального ефекту господині радять змінювати воду близько 7 разів, поки вона не стане абсолютно прозорою.

Деякі крупи можна не мити взагалі. Манку, геркулесові пластівці й вівсянку мити не треба – вони дуже швидко вбирають воду і втрачають структуру. Кус-кус теж не потребує промивання – достатньо лише перебрати його, якщо є потреба. Так само і кукурудзяна чи ячмінна крупа не потребує цього етапу підготовки до приготування. Користуйтеся порадами, які для вас готує редакція сайту “Добрі Новини”, щоб знати усі хитрощі господинь!