
Енергетики розповіли, чому при блекаутах квитанція за світло більша
Сьогодні більшість українців живуть у режимі жорстких графіків, коли світло може бути лише 8, а то й 4 години на добу. Коли ж довгоочікуване живлення з’являється, напруга в мережі часто скаче або ледь сягає 160 В, через що пральні машинки чи мікрохвильовки просто не будуть працювати.
Проте справжній шок настає тоді, коли приходить квитанція. Багато хто помітив, що сума до сплати стала навіть більшою, ніж у ті місяці, коли електроенергія була постійно. Споживачі обурені, бо як можна “накрутити” стільки за кілька годин? Насправді на це є цілком логічні пояснення.
Коли вмикають світло, ми намагаємося встигнути все й одразу: ставимо на зарядку всі телефони та павербанки, запускаємо прання, вмикаємо бойлер, пилосос, плиту, чайник та фен. У цей момент лічильник крутиться з шаленою швидкістю.
Крім того, приладам, що працюють на підтримку температури (холодильник, бойлер), потрібно набагато більше енергії, щоб нагріти або охолодити обʼєм “з нуля” після тривалого простою, ніж просто підтримувати режим у фоновому стані.
Якщо напруга в мережі низька (наприклад, 180 В замість 220 В), побутова техніка з нагрівальними елементами, як електроплити, чайники, бойлери, обігрівачі, працює значно довше, щоб досягти потрібного результату. Там, де чайник закипав за 3 хвилини при нормальній напрузі, при низькій він може грітися всі 10. Відповідно, за цей час він споживає більше ресурсу, хоча й результат гірший.
Не варто забувати про пікові пускові струми. Кожен запуск потужного двигуна, наприклад, компресора в холодильнику або насоса, потребує різкого стрибка енергії. У сумі всі ці фактори призводять до того, що за 8 годин інтенсивного користування електроенергією ми намотуємо більше, ніж за добу спокійного користування.
Щоб хоч трохи зменшити суму в платіжці, фахівці радять не вмикати всі потужні прилади одночасно в перші хвилини появи світла та, за можливості, використовувати стабілізатор напруги.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень