Спитала у 83-річної бабусі, навіщо “стукати по дереву і плювати через плече”: в чому сенс цієї прикмети

Кожен із нас хоча б раз у житті, розповідаючи про хорошу новину, миттєво шукав будь-який дерев’яний предмет, щоб постукати по ньому, боячись наврочити. Звідки взявся цей забобон? Чому стукати необхідно саме по дереву і тричі? Експерти виділяють кілька версій походження цієї прикмети.

Перша – язичницька. У давні часи багато народів молилися язичницьким богам і вірили, що в лісі мешкають духи. Вважалося, що дерева – це провідники до добрих духів. Тому стукали по дереву, щоб попросити допомоги у добрих сил.

За другою версією, прикмета пов’язана з християнськими хрестами, які раніше виготовляли з дерева, у тому числі й тими, що носили на шиї. Коли хреста не було під рукою, люди шукали дерево, щоб викликати добро і захист. Стукали по ньому тричі – в ім’я Святої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа. Таким чином просили прощення і захищали себе від неконтрольованого вихваляння, яке вважалося гріхом. Священнослужителі навіть дозволили вірити в те, що потрійний стукіт по дереву ніби прощає цей гріх і захищає від небесної кари.

За ще однією версією, важливим є не стільки саме дерево, скільки звук стуку. Якщо людина голосно хвалилася чимось, вона мала голосно постукати по дереву, щоб заглушити власний голос і не дати духам почути про свою удачу та зруйнувати її.

Зазвичай до стуку додають спльовування через ліве плече тричі. Це пов’язано з вірою в те, що за правим плечем стоїть ангел-охоронець, а за лівим – демон-спокусник. Тому плюють саме через ліве плече, щоб відганяти зло і зберігати своє везіння.

Хтось скаже, що це пережитки минулого і не слід вірити в прикмети та забобони. Однак, за словами психологів, від постукування по дереву є користь. Це ніби вмикання психологічного механізму захисту. Людина, яка боїться чогось, починає вірити, що все буде добре. Отже, виходить, що у кожному з нас живе частинка магії – варто лише щиро вірити в це!