Пліснява на хлібі – це не та, що на сирі: 1 ознака, коли продукт треба викинути, а коли – можна їсти

Час від часу в мережі з’являються категоричні поради про те, що продукти з пліснявою ніколи не можна вживати. На перший погляд усе звучить логічно, адже плісняві гриби здатні виробляти токсини та викликати проблеми зі здоров’ям. Та ситуація значно складніша, ніж здається.

У кулінарних традиціях багатьох країн пліснява є природною частиною технології. На Сході із застосуванням певних грибів готують ферментовану сою та різні соуси. У Європі виробляють дорогі сири з білою чи блакитною пліснявою. І тут важливо розуміти: у всіх цих випадках використовують не випадкову плісняву, а спеціально відібрані культури, які не становлять загрози для здоров’я.

Такі закваски містять гриби, що не виробляють токсинів і не здатні нашкодити людині. Ба більше, деякі з них можуть навіть приносити користь, бо виділяють біологічно активні речовини. Тому природним є запитання: чому ці плісняві продукти їсти можна, а плісняву на варенні чи хлібі — ні?

Річ у тім, що випадкова пліснява має зовсім інший склад. На домашніх продуктах оселяються мікроорганізми з повітря, серед яких часто трапляються види, що утворюють небезпечні токсини. Особливо це стосується яскраво забарвлених плісняв — зелених, чорних, синіх чи жовтих. Саме вони найчастіше бувають шкідливими.

Як діяти у побуті? Якщо пліснява має виражений колір, продукт краще одразу викинути. Якщо оболонка ще безбарвна й не встигла сформувати спори, інколи достатньо вилучити значну частину продукту навколо ураженої ділянки. Та з хлібом варто бути обережнішими: на ньому часто розвиваються темні оливкові гриби, які небажано вживати навіть після зрізання.

Але й у таких випадках продукт не обов’язково відправляти у смітник. Його можна закласти в компост чи внести в ґрунт, попередньо обробивши триходермою. Після цього залишки не завдадуть шкоди й принесуть користь саду чи городу.