Зібрала старі гриби у лісі – і замочила у цьому на 1 добу, полила березу: через рік – виросли боровики

Сьогодні поговоримо про те, як підготувати грибні спори та як працює сам процес заселення. Спершу важливо зібрати гриби у лісі в тій фазі, коли вони вже достигають і мають достатньо спор. Саме трубчастий або пластинчастий шар містить найбільше спор, тому для заселення придатні старші, вже перезрілі гриби. Спори можна побачити, якщо покласти гриб капелюшком на білий папір: у міру висихання вони почнуть осипатися.

Коли немає можливості одразу зайнятися заселенням, гриби допускається підсушити, але температура має бути невисокою – до 40 градусів. Краще просто дати їм висохнути в прохолодному приміщенні на повітрі. Якщо ж є нагода працювати з матеріалом відразу, капелюшки варто готувати так, щоб спори потрапили у рідку фазу та рівномірно розподілилися по ґрунту.

Для цього я раджу зробити дріжджовий розчин. Пресовані дріжджі потрібно попередньо прокип’ятити приблизно десять хвилин – так вони не конкуруватимуть зі спорами. До дріжджового відвару додають трохи цукру, щоб створити легку стимуляцію. У цю основу опускають трубчасті або пластинчасті шари свіжих грибів, які містять спори. Підійдуть лисички, маховики, боровики й інші їстівні види, хоча деякі комбінації можуть конкурувати між собою, тому краще орієнтуватися на ті види, що ростуть під вашими деревами.

Перед тим як використовувати грибний настій, корисно перевірити, чи не пошкоджені капелюшки личинками. Якщо вони не дісталися до шару зі спорами, матеріал придатний до застосування. Найкраще збирати гриби в лісі вже перезрілі та використовувати їх у той самий день або наступного.

Після доби витримки грибний концентрат розводять у десять літрів води та рівномірно проливають під деревами, які створюють відповідний симбіоз із грибами. Підходять берези, дуби, сосни, ялини та інші види, типові для лісових грибів. Достатньо полити ґрунт у межах проєкції крони та забезпечити ділянці спокій і помірну вологість.

Процедура проста і не потребує складних інструментів. Якщо умови будуть сприятливими, лисички, сироїжки, маховики або навіть боровики можуть з’явитися вже наступного сезону. Природний мікоризний зв’язок формується поволі, тож варто дати ділянці час та не порушувати ґрунт зайвими роботами.