Без солі, без крохмалю: так робить мій сват – кочегар “старої школи” – як прочистити димар від сажі

Господарі розповіли, як правильно почистити димар своїми руками. Фото: YouTube Chudo Obzor

Сьогодні у цьому матеріалі кмітливі господарі та господині з багаторічним досвідом по секрету розповіли нашим любим читачам, як насправді правильно чистити димар своїми власними руками. У результаті, дотримуючись цих простих описаних нижче порад, ви зможете із легкістю забути про дороговартісні послуги сажотрусів та народні методи із сіллю та крохмалем.

Безперечно, чищення димаря власноруч – це неймовірно економний варіант порівняно із послугами абсолютно будь-якого професійного сажотруса.

Так, наприклад, за словами досвідчених господарів та господинь, на сьогоднішній день у багатьох магазинах можна легко та дуже швидко знайти комплекти із щітками та стержнями, або ж спеціальні сажотрусові набори з мотузкою та “сонцем”.

При цьому обирати інструмент зазвичай рекомендується залежно від способу чистки: зверху, через дверцята на горищі, чи знизу, якщо димар нижчий за шість метрів.

Окрім того, перед механічною чисткою надзвичайно корисно також використовувати хімічний засіб для видалення сажі – наприклад, очищувальне поліно. Це, в результаті, значно полегшить процес видалення нагару. Втім, зверніть увагу, що між обробкою та чисткою має обов’язково пройти щонайменше один день, для того щоб димар охолонув.

Сам процес чистки, як правило, включає закріплення пічної плити, щоб запобігти розсипанню сажі, акуратну роботу щіткою без жодних різких рухів та видалення осадків у нижній частині димаря.

А от вже після прибирання дуже важливо перевірити тягу, розігрівши димар. При цьому, як показує багаторічна практика, чистити його краще після опалювального сезону, використовуючи надійні засоби захисту – маску, респіратор та рукавички.

Довідка:

Димова труба (димохід, димар) – це інженерна система життєзабезпечення будівель та споруд, призначена для відведення продуктів згоряння від працюючих теплогенеруючих апаратів (парових та водогрійних котлів, печей) в атмосферу за допомогою природного чи примусового сприяння тязі, на безпечну висоту (віддаленість) для людей та будівель.