Свекруха шепнула секрет: одна хитрість – і гіацинт розквітне так, що сусідки очі витріщать від заздрощів

Щоб досягти гарного цвітіння, слід дотримуватися кількох важливих правил.

Перш за все, потрібно правильно вибрати посадковий матеріал. Найкраще підходять великі й важкі цибулини з розвиненим донцем. Чим більше донце, тим потужнішою буде рослина, а її квітконос — яскравішим і міцнішим.

Для посадки потрібен горщик із дренажними отворами, щоб уникнути застою води. На дно горщика насипаємо шар керамзиту — це приблизно півтори жмені для невеликого горщика. Потім додаємо тонкий шар поживного ґрунту, який забезпечить цибулину поживними речовинами. Щоб запобігти загниванню донця, створюємо “подушку” з піску, яка допоможе уникнути контакту коріння з ґрунтом і зменшить ризик зараження.

На шар піску висаджуємо цибулину. Її потрібно закріпити ущільнюючими рухами, а потім засипати ґрунтом так, щоб приблизно третина цибулини залишалася над поверхнею. Це важливо для забезпечення оптимальних умов для росту. Температура в місці, де буде рости гіацинт, не повинна перевищувати 18°C. Ідеально підійде прохолодне підвіконня або неопалюваний балкон.

Коли цибулину закріплюють, переходять до поливу. Найкраще використовувати для цього талу або дощову воду. Поливають акуратно, через піддон, щоб запобігти загниванню цибулини. У воду додають трохи марганцівки для профілактики грибкових захворювань. Для прискорення процесу укорінення цибулину вирощують у спеціальних ємностях, схожих на пісочний годинник.

У таких ємностях донце цибулини лише злегка торкається поверхні води. Це дає можливість корінню проростати вниз, а квітконосу — швидко розвиватися. Через два тижні після посадки гіацинт починає рости і невдовзі наповнює дім дивовижним ароматом. Ця рослина, яку стародавні греки називали “квіткою дощів”, дуже любить вологу і вражає своєю красою.