“Дідівський” метод збільшити врожай яблук в 2 рази: пристовбурне коло + крейда = вирішення основної проблеми

Так, мова про мурах. І не самі по собі вони шкодять, а через “дружбу” з попелицею. А там, де попелиця – там про багатий врожай можна забути.

Але є простий, перевірений ще дідами спосіб, який не потребує хімії та зайвих витрат. Все, що вам потрібно – крейда та звичайне пристовбурне коло. І яблука будуть сипатися восени, як дощ!

Що за метод?

Наші предки знали: хочеш добрий врожай – пильнуй, хто живе біля коріння дерева. Бо мурахи не просто “бігають” собі – вони заносять тлю на молоді пагони, охороняють її і створюють справжній “мурашник-комуну”. В результаті – листя скручується, соки висмоктані, дерево слабне, і яблука або не зав’язуються, або дрібні й несмачні.

Але тут на сцену виходить крейда. Так-так, звичайна шкільна біла крейда (не будівельна!). Її мурахи не переносять. Досить правильною рукою нанести “бар’єр” і доступ до яблуні буде перекрито. В прямому сенсі.

Як правильно застосувати “крейдяний” метод:

Очистіть пристовбурне коло. Видаліть бур’яни, розпушіть землю навколо стовбура (приблизно на радіус 50–70 см). Якщо є мурашник — зруйнуйте його.

Нанесіть “лінію захисту”. Візьміть звичайну білу крейду і проведіть нею щільну смугу навколо стовбура. Це може бути одна товста лінія або кілька “кілець”. Можна також потерти крейду в порошок і розсипати по землі в колі навколо дерева – ефект буде ще потужнішим.

Додатковий захист – деревина

Якщо хочете закріпити успіх – обгорніть нижню частину стовбура білим папером чи тканиною, натріть її крейдою або обробіть розчином води й подрібненої крейди (1:1). Це зробить “перехід” абсолютно неможливим для мурашок.

Результат: Мурахи не потрапляють на дерево. Попелиця залишається без “захисників” і зникає. Листя чисте, молоді пагони ростуть активно. Зав’язь тримається міцно, плоди ростуть великі, соковиті.

І найголовніше – урожай яблук збільшується в рази. Це вже перевірено не лише дідами, а й сучасними садівниками, які не шукають складних рішень, а використовують те, що під рукою.

Ніякої отрути, ніякої “хімії”. Тільки крейда, здоровий глузд і трохи уваги до дерева і вже восени ви не будете знати, куди дівати ті яблука.