Стояли, ніби голодні красуні: як я ледь не зіпсувала розкішне цвітіння півоній через весняну забудькуватість

Півонії — ті ще примадонни. Вони дійсно не вимагають щоденної уваги, але якщо ви їх знехтуєте, то відповідають зеленню без квітів. І стоїть собі оте буйне листя на грядці, пишне, а цвіту, як у пустелі.

Кісткове борошно. Старий, але надійний союзник

Коли ми збирали інформацію про підгодівлю півоній, багато хто з досвідом лише загадково усміхався: “Спробуй кісткове борошно — і подивишся, що буде”. І справді: це природне фосфорне добриво, а, значить, саме те, чого так потребують корені півонії навесні. Воно не псує ґрунт, не обпалює коріння, а діє повільно, м’яко, але результативно. Тому вносьте борошно під час весняного розпушування: 100–150 г на кожен кущ. Можна змішати з компостом або перегноєм, бо так добриво швидше засвоїться і не буде здуватись вітром. Втім, не чекайте дива на завтра, тому що фосфор працює довго, але він точно забезпечить пишне цвітіння на кілька сезонів уперед.

Азот та калій

Після пробудження півонії оцінюють ситуацію навколо: чи є в них сили рости? І тут у гру вступає азот. Але не жменями! Одне легке підживлення карбамідом (1 столову ложку на 10 л води) або настоєм коров’яку. Але надмір азоту — і ви отримаєте кущ-гігант, що навіть не подумає зацвісти.

На етапі формування бутонів півонії потребують калію та фосфору. Отже, ідеальним буде розчин зольного настою: 1 склянка золи на 10 л води. Потрібно настояти його протягом доби, а тоді полити під корінь.

Тепла ковдра після ситної вечері

Після всіх підживлень обережно замульчуйте ґрунт навколо куща перепрілими тирсою, сухою травою або старим компостом. Це не тільки збереже вологу, а ще й покращить мікроклімат для кореневої системи. Півонії дуже чутливі до перегріву коренів, тому весняна мульча їм конче необхідна.