Ще з діда-прадіда гній вважався чи не магічною субстанцією, здатною воскресити мляву землю. Але навколо нього виросло чимало міфів. Тож зараз спробуємо їх розвінчати.
Городники пояснили шкоду свіжого гною для рослин
Хтось боїться його, наче чорт ладану, хтось кидає на грядку як попало, а дехто впевнений, що достатньо тільки гною — і всі проблеми вирішено. Але істина, як завжди, десь між курником і корівником. Отже, час розкопати правду.
Насправді далеко не кожен гній — благословення. Садівники з досвідом не раз помічали: занадто “свіжа” органіка не підживлює, а спалює ніжні корінці рослин. Суть у тому, що при розкладанні сирого гною виділяється велика кількість аміаку, який не стільки годує, скільки шкодить. Крім того, сирий гній може містити насіння бур’янів, паразитів і патогени. Саме тому роблять компостування. Тобто потрібно дати гною “визріти” хоча б 6–12 місяців.
Так, коров’ячий гній — справді класика. Він помірно поживний, довго розкладається і м’яко впливає на ґрунт. Ідеально підходить для картоплі, капусти, помідорів. Але є й інші, не менш цікаві варіанти. Наприклад кінський гній — гарячий, швидко розкладається, багатий на азот. Особливо корисний у холодних регіонах, бо прогріває ґрунт. А курячий послід? Та це ж — суперконцентрат. Азоту в ньому більше, ніж у всіх інших видах. Але використовувати треба вкрай обережно і тільки у вигляді розчину.
Зверніть увагу й на овечий і кролячий гній. Вони є найсухішими та найлегшими в зберіганні. Можуть використовуватись навіть без компостування у малій кількості.
Тут все залежить від культури й типу добрива. Свіжий або напівперепрілий гній краще вносити восени, щоб за зиму він частково розклався, земля його “переварила”. Навесні ж розкидайте тільки добре перепрілий або компост, і то — за 2–3 тижні до посадки, аби ґрунт встиг відпочити. Курячий послід, взагалі, краще використовувати в розчині влітку, як підживлення культур, які вже ростуть.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень
