На Великдень не працюю на городі, але готую добрива для овочів, бо бабця в селі казала: “Вродить щедро”

Не для лінощів, а для глибшого сенсу – духовного перезавантаження та вдячності за родючість нашої землі.

Святість понад усе: чому не можна працювати на городі

Традиційно Великдень – це не лише релігійне свято, а й момент тиші. Наші предки вірили: у цей день навіть земля відпочиває разом з людиною. Будь-які фізичні роботи на городі, особливо копання, садіння чи сапання, вважалися неповагою до святині. Такі дії могли “відлякати” добрий урожай і накликати втому на все літо.

Але зупинка у діях – не означає зупинку в турботі.

Родючість починається не в лунках, а в думках  і… добривах. Якщо у вас сверблять руки щось зробити для свого врожаю навіть на Великдень, є спосіб не порушити традиції, але допомогти майбутнім овочам розквітнути. Підготовка добрив – це ідеальна справа для цього святкового дня. Без шуму мотики, без галасу сапки – тільки знання, любов до землі і трохи науки.

Уже сьогодні ви можете:

• Приготувати компост: перегляньте, що зібралося в компостній купі. Додайте зеленої маси, яєчну шкаралупу (ідеально після святкового сніданку), попіл, чайне листя — усе, що перетвориться на м’яке, натуральне добриво.
• Зробити настій кропиви або бананової шкірки – справжній еліксир для рослин.
• Підготувати біогумус або домовитися з місцевими фермерами про купівлю органіки.
• Завести “баночку добрив” у своїй кухні – залишки кавової гущі, овочевих обрізків, води після миття круп – усе це можна зберігати і використовувати як м’які підживи.

Підготовка добрив у Великодній день – це акт передбачливості й поваги до природи. Ви не порушуєте ритм свята, а навпаки – наповнюєте його змістом. Це як молитва в дії, як тиха обіцянка землі: “Я подбаю про тебе – з любов’ю, не з поспіхом”.

Бо справжній урожай – це не лише про те, що виросте. Це про те, скільки любові ми вклали ще до першої насінини.