Свекруха сміялась, що “нічого з неї не буде” — а тепер просить живці: моя жимолость дає по 3 відра ягід

У її плодах міститься безліч корисних речовин, і саме тому вона вважається дуже цінною культурою.

Жимолость у дикій природі росте переважно на узліссях або в розріджених місцях лісу. Досвідчені городники помітили, що чим більше вологи отримує ця рослина, тим солодші її ягоди. Це справжній парадокс, але саме так вдається зробити навіть дику жимолость менш гіркою.

Сьогодні виведено багато сучасних сортів та гібридів жимолості, які дають довгі, солодкі ягоди. Найкраще вона почувається на ділянках, де зранку є пряме сонячне світло — хоча б 2–3 години, а далі — легке притінення. Це нагадує умови, в яких вона зростає в природі, наприклад, у підліску з м’яким освітленням.

Ґрунт для жимолості має бути кислуватим. Найбільш наближеним варіантом вважається верховий торф. Якщо готувати місце для посадки, радять викопати лунку глибиною та шириною приблизно 50 см і заповнити її родючим, легким ґрунтом. Такий підхід забезпечує кращий розвиток кореневої системи.

Дачники часто скаржаться, що жимолость на одному місці десятиліттями залишається низькою й дає мало ягід. Причиною цього найчастіше є брак підживлення. Рослину потрібно годувати — вона хоче “їсти” й “пити”, як і будь-яка інша культура. І лише тоді вона порадує рясним врожаєм. Хоч жимолость і вважається довговічною, без турботи вона не дасть бажаного результату.

Щодо захворювань і шкідників — вони теж трапляються. На листі іноді з’являються сині плями, що легко усуваються мідьвмісними препаратами, наприклад, хомом. Шкідники можуть пошкоджувати не лише ягоди жимолості, а й інші рослини, зокрема обліпиху. Щоб цього уникнути, радять обробити кущі хоча б один раз після цвітіння, наприклад, фітовермом, актарою або конфідором. Такі обробки діють як профілактика, і рослини залишаються здоровими.

Жимолость висаджують у відкритий ґрунт після того, як мине загроза заморозків. Вона добре переносить холод і може зимувати навіть при пізній осінній посадці. Але якщо висадити її зарано, коли ще можливі заморозки, зелень може постраждати — а з нею і вся рослина.

Отже, правильне місце, вологий ґрунт, трохи турботи — і жимолость щедро віддячить смачними ягодами. Це невибаглива, витривала культура, яку городники охоче рекомендують для вирощування на присадибних ділянках.