Після цієї “морквяної підгодівлі” з 3 ложок – коренеплоди як цукрові бурульки: солодкі, гладенькі, соковиті

Щоб урожай справді тішив, варто вчасно внести підживлення, які забезпечать моркві всі необхідні мікроелементи.

Поживні речовини та волога мають великий вплив на смак овочів, тому дуже важливо вносити добрива з розумом. Надлишок підживлень може тільки нашкодити: коренеплоди виростають водянистими, втрачають солодкість і гірше зберігаються.

Під час підготовки грядок ще до посіву, приблизно за три тижні, у ґрунт рекомендують внести мінеральну суміш із фосфорних і азотних добрив, а вже пізніше – калій, причому в рідкому вигляді, оскільки так його легше засвоюють рослини.

Важливо обирати суміші без хлору – морква його не любить. Якщо на ділянці раніше вже вирощували культури, які добре удобрювали перегноєм, додатково органіку вносити не обов’язково. А ось торф або компост часто використовують – приблизно 7 кілограмів на квадратний метр.

Якщо ґрунт кислий, з показником рН вище 5,5, господині рекомендують провести розкислення: додають крейду, золу або доломітове борошно. Але тут є важливий момент – не можна одночасно вносити вапно і добрива. Між цими процедурами потрібно витримати інтервал не менше трьох тижнів.

Свіжий гній або пташиний послід під моркву краще не застосовувати – це може нашкодити. Перше підживлення мінеральними добривами проводять, коли з’являться два-три справжні листки, зазвичай після проріджування.

На молодих грядках найзручніше використовувати рідкі суміші. Для приготування одного з популярних варіантів господині беруть 10 літрів води, додають по 25–30 грамів аміачної селітри, суперфосфату та калійної солі. Цього розчину вистачає приблизно на 10 метрів грядки.

Друге підживлення проводять через 20 днів – тим самим складом. А третє, для пізніх сортів моркви, рекомендують проводити ще через 20 днів після другого, але вже без азотовмісних добрив.

Дотримуйтесь цих порад – і морква порадує не лише розміром, а й чудовим смаком!