Завдяки сестрі з Якимівки я вже 7 років обираю цей сорт баклажанів: тануть у роті ще до того, як відкусити

Баклажани сорту “Алмаз” справжня знахідка для тих, хто хоче отримати гігантський врожай без зайвого клопоту. Вони невибагливі, витримують спеку, не гниють, а головне дійсно рясно родять. Але навіть найкращий сорт не розкриє свого потенціалу без правильного підживлення.

Баклажани дуже добре відгукуються на калійно-фосфорні добрива, особливо в період цвітіння і наливу плодів. Саме ці речовини відповідають за смак, м’якоть, кількість зав’язі та стійкість до хвороб. Калій робить плоди більш соковитими, щільними і трошки солодкуватими на смак. А фосфор допомагає зміцнити кореневу систему та покращує обмін речовин усередині рослини.

Є кілька добрив, які ідеально підійдуть саме для баклажанів — монофосфат калію, калій-фосфор у рідкій формі, калій вуглекислий. Усі вони легко засвоюються рослиною і не шкодять ґрунту, якщо дотримуватись дозування і поливу.

Для приготування розчину візьміть 1 столову ложку добрива на 10 літрів теплої води. Рідкий калій-фосфор зазвичай йде в пакетиках по 25 мл і його не потрібно ділити, лийте у воду весь пакетик. Все добре перемішайте і дайте постояти кілька хвилин. Поливати кущі краще у вечірній час, коли спека спадає. Під кожен кущ виливайте по 1-1,5 літри розчину і бажано попередньо зволожити ґрунт, адже добрива погано засвоюються на суху.

Першу таку підживку бажано зробити під час активного цвітіння. Потім повторити через 10-14 днів, коли починають формуватися завʼязі. Якщо літо дощове або баклажани ростуть у не найпоживнішому ґрунті, підживку можна давати і 3-4 рази за сезон, але не частіше.