Це не зачіска — це стратегія: коли, як і навіщо стригти лаванду, щоб весь сезон відчувати себе у Провансі

Залишилось дізнатися — коли та як. Отже.

Аргументи з грядки

Дачники, які роками вирощують лаванду, стверджують: обрізка — це не забаганка, а умова виживання. Завдяки їй кущ довше живе — не старіє, не дерев’яніє. До того ж пишніше цвіте — більше пагонів, більше квітів. А також має красиву форму — не ламається, не “розлазиться”. Ну і, звісно, менше хворіє, бо обрізка поліпшує провітрювання.

Три сезони — три цілі

Якщо хочеться бачити не розтріпаний кущик із парою колосків, а щільну пурпурову кулю, слід знати: стрижуть її не один раз, а 3 рази на рік. Ось коли це потрібно зробити.

Перша обрізка — весняна (березень-квітень). Тобто, як тільки минула загроза сильних морозів, рослину оглядають: видаляють засохлі, пошкоджені й мляві пагони. Це омолоджувальна стрижка — щоб дати поштовх для росту нових гілок.

Друга — літня, відразу після цвітіння. Одразу зазначимо, це найголовніша обрізка. Саме зараз формують кущ, стимулюють другу хвилю цвітіння та не дають рослині “розповзтися”. Якщо не обрізати, лаванда почне дерев’яніти, старіти й з року в рік втрачати декоративність.

Третя — осіння, легка (вересень). Вона не обов’язкова, але корисна. Потрібно лише трохи підкоригувати форму, не чіпаючи молодих пагонів — інакше рослина вимерзне взимку.

Як саме стригти

Втім, секрет розкішної лаванди — не лише у графіку, а й у техніці. Тому обрізайте не тільки квітконоси, а й частину пагонів — приблизно 1/3 довжини. Але не більше! Не заглиблюйтесь у дерев’янисту частину стебел — з неї нові пагони не виростуть. При цьому формуйте півсферу — така форма допоможе кущу краще зберегти тепло взимку й виглядати охайно цілий рік. Ну і на останок, завжди працюйте добре заточеним секатором, щоб не зламати стебло й не лишити “рваних” країв.