Ледве стримала себе від відра — і правильно зробила: коли спека під 40° виноград потребує і води, і розуму

Спека — справжнє випробування. І не лише для людей, а й для винограду, чий лист прагне тіні, а корінь — порятунку. Але не все так просто.

У воду з головою? Лише в переносному сенсі

Найперше правило — не поспішати з маленькими дозами. Коли сонце стоїть в зеніті, а земля тріскає, полив відром — це як окропити суху землю ложкою. Ні рослині, ні ґрунту така доза не допоможе. Волога не доходить до глибоких шарів, де живе основна маса коріння, а випаровується за лічені хвилини.

Тож досвідчені дачники ллють не менше ніж 50, а краще 100–150 літрів води під дорослий кущ. І не за один раз: повільно, зі шланга або краплинно, щоби волога справді просочилась униз. Орієнтир — скільки земля готова вбрати без застою. В такому випадку виноград не просто “переживе” спеку, а й дасть якісне гроно.

Зовсім інша ситуація з молодими саджанцями. Їхнє коріння ще не пішло глибоко, тож і режим поливу інший. Під такий кущик дають по 10 літрів води кожні 3 дні, вранці або ввечері, щоб волога не зникала марно. Важливо не допустити, аби ґрунт навколо пересихав і тріскав — у ньому ж ще закладається життя куща на майбутнє.

Підживлення — з холодною головою

Ще один важливий момент — вибір добрив у спекотний сезон. І органічні, і мінеральні підживлення дозволені, але азоту має бути мінімум. Інакше замість зміцнення отримаєте буйне листя на шкоду плодам. Сприятливі компоненти — калій, фосфор, кальцій, бор. Саме вони допомагають ягідкам наливатись, а лозі — витримувати стрес.

А вода яка?

Часто можна почути суперечки про температуру води: мовляв, не лийте холодну — шокує рослину. Та практика показує, що головне — не влити у виноград гарячу. Тобто не поливати водою, що нагрілась на сонці до +50°C. Усі інші варіанти — хоч з криниці, хоч з бочки — підходять, бо ця рослина не така вже й ніжна душа, аби боятись трохи свіжішої вологи.