На ринку вдень з вогнем не знайти, а у мене редиски – повні мішки: 3 “фішки” липневого вирощування

Щоб виростити редиску посеред літа, потрібно трохи попрацювати. На жаль, не все так просто, як навесні. У липні доведеться пристосовуватись і до спеки, і до довгого світлового дня, які можуть зіпсувати результат.

Проблема в тому, що при тривалому освітленні редиска часто стрілкується, тому місце для посадки краще обрати таке, де після обіду вже є тінь. Або ж прикривати грядку агроволокном через 10-12 годин після сходу сонця. Також редиска не терпить пересушеного ґрунту. Якщо пропустити полив, плоди стають гіркими, сухими, можуть навіть деформуватись.

Найкраще садити перевірені літні сорти – “Осінній гігант”, “Червоний велетень”, “Моховський”, “Вюрцбурзький”. Вони стійкі до спеки, не бояться коротких посух, і при правильному догляді дають дуже навіть непоганий результат.

Якщо у вас ґрунт родючий, достатньо внести мінеральне добриво – суперфосфат, селітру й калійну сіль. А от якщо бідний, тоді краще додати перегній або компост. Перед самою посадкою землю треба ще добре розпушити.

Насіння редиски можна висівати в стрічки або просто в борозенки. Закладайте його не глибше 2 см, на відстані приблизно 6 см одне від одного. Міжряддя – до 15 см. Після посіву – полив, а потім просто щоденний догляд.

У спеку поливати доводиться зранку та ввечері, але що ж поробиш, тут без регулярного поливу не обійтися. Ну або замульчуйте грядки тирсою, перегноєм чи торфом, щоб поливати трохи рідше. Тоді редичка буде потрохи розвиватися у комфортних умовах і не буде “горіти” під прямим сонцем.

Не обійтися й без розпушування ґрунту. Без доступу повітря корінь не розвивається як слід. Разом із цим видаляються бурʼяни, які можуть забирати вологу й загущувати посадки.

Збирати липневу редиску можна вже через 3-4 тижні після посіву. Якщо перетримати, плід грубішає і швидко втрачає смак. У погребі чи холодильнику редиска зберігається до кількох місяців, але найсмачніша вона все ж свіжа, щойно з грядки.