Посадила цвітну капусту, панькалась, а отримала – дрібну й несмачну: 3 граблі, на які наступають усі

Городники-практики охоче діляться досвідом і вказують на типові помилки.

Немає зав’язі

Цвітна капуста — не з тих культур, що пробачають недогляд у дитинстві. Якщо розсада вирощувалась у прохолоді, без стресів і переростання — усе буде як книжка пише. Але якщо вона “пережила” жару або затрималась у тісному стаканчику, головки, швидше за все, або не з’являться зовсім, або будуть карликовими. Через це дачники радять:

• розсаду потрібно вирощувати при температурі 16–18°C і не довше ніж до 30-35 днів;
• не саджати її, коли надворі вже справжнє літо — краще березень-квітень або кінець літа для осіннього врожаю.

Головки темні, несмачні

Пожовклі чи посірілі головки — часта біда. Причина — сонце, причому в прямому сенсі. Втім дачники давно знайшли вихід. Коли головка тільки починає зав’язуватись, верхні листки надломлюють і закривають ними “куполом”. А якщо листків недостатньо, використовують агроволокно — легенько накривають, щоб сонце не припікало.

Також не варто забувати про бор — його нестача може вплинути на колір і смак. Тому раз у два тижні обприскайте кущики розчином борної кислоти (5 г на 10 л води).

Головка розсипчаста, “ворсиста”

Ще одна неприємна ситуація: головка ніби і є, але не щільна, пухка, вкривається дрібними відростками — “ворсом”. Така капуста нікуди не годиться. Причини можуть бути кілька. А саме:

• різкі перепади температур: спочатку спекотно, потім холодно — цвітна капуста реагує на це, як примхлива леді, починає “цвісти” замість того, щоб формуватись;
• надмірний азот і відсутність калію й бору — капуста вирощує “м’язи”, а не якість;
• переросла: головки довго не зрізали — і вони почали розсипатись.

Отже, щоб уникнути ворсистості  підгодуйте рослину під час формування головки зольним настоєм або монофосфатом калію. Не забувайте  регулярно зволожувати землю — але не залийте! І найголовніше — збирайте врожай вчасно, не сподівайтесь, що “ще трішки — і виросте більша”.