Вар затікає, а тріщина не гоїться – ось чим я його замінила: які альтернативи можуть бути більш ефективними

Колись садовий вар був у кожного поважного дачника під рукою: густий, липкий, з характерним запахом — майже ритуальний засіб після обрізки. Але час минає, і з ним — старі переконання.

Чому садовий вар може бути не найкращим вибором

Досвідчені садівники зауважують, що покупний садовий вар часто має в складі парафін або нафтові продукти, які створюють водонепроникний бар’єр. Замість того щоб допомогти, він перетворює поверхню зрізу на закорковану банку — ні кисню, ні обміну речовин. Іноді це викликає загнивання чи появу грибка. Особливо чутливі до такого “догляду” кісточкові культури: вишня, слива, абрикос. Ось чому дедалі частіше замість вару використовують засоби, які не закорковують рану, а знезаражують, підсушують і допомагають дереву самостійно впоратись із загоєнням.

Саморобна паста на основі вапна

Простий, перевірений та економний рецепт, який відомий ще з радянських садових підручників, але чомусь призабутий. Вам знадобиться:

• Гашене вапно – 10 столових ложок
• Мідний купорос (у розчині) – 1 столова ложка
• Водоемульсійна фарба – 1 столова ложка
• Вода – до потрібної консистенції (щоб вийшла густа кашиця)

Отже, змішайте інгредієнти до однорідної маси. Суміш повинна триматися на пензлику, але не стікати. Така паста не просто захищає зріз — вона ще й знезаражує, дихає та не створює умов для розвитку патогенів. Цю пасту добре наносити на зрізи після обрізки або на місця тріщин кори. Її навіть використовують для побілки стовбурів — подвійна користь.

Деревна зола + глина

Інший, не менш цікавий варіант, відомий ще від дідусів. Змішайте:

• Глину – 2 частини
• Золу деревну просіяну – 1 частина
• Воду – до консистенції сметани

Наносіть цю суміш на зрізи або місця пошкоджень. Глина створює захисний бар’єр, а зола працює як антисептик. Цей засіб особливо добре підходить для молодих дерев та кущів, які ще не сформували стійкої імунної відповіді на пошкодження.