Розкидайте це на грядці одразу після збору картоплі – і ґрунт через 1 рік віддячить щедрим урожаєм

Справа в тому, що картопля часто хворіє, особливо на фітофтороз, а спори фітофтори, які є збудниками цієї хвороби, залишаються в ґрунті. Щоб у наступному році врожай не постраждав, важливо обробити землю і оздоровити її.

Зазвичай картоплю не збирають, поки вона не дозріє повністю. Потрібно, щоб бульби стали щільними, а стебла — сухими. Якщо зібрати її занадто рано, бульби можуть не дозріти, і через це вони можуть погано зберігатися.

Якщо залишити ділянку без обробки до осені, то з приходом теплих днів і дощів поле заросте бур’янами. Тому важливо в першу чергу посіяти сидерати. Вони не лише покривають ґрунт і перешкоджають його висиханню, а й допомагають уникнути вітрової ерозії та запобігають росту бур’янів. Потрібно вибирати швидкорослі сидерати, які добре оздоровлюють ґрунт після картоплі.

У середині серпня, як правило, можна посіяти фацелію. Вона не має спільних хвороб і шкідників з іншими овочами, зокрема з картоплею. Фацелія добре рихлить ґрунт і оздоровлює його, а також надає велику кількість зеленої маси, яку можна заорати в землю.

Крім фацелії, можна посіяти крестоцвіті сидерати, зокрема білу гірчицю. Вона добре оздоровлює ґрунт після картоплі, томатів або перцю, оскільки гірчиця пригнічує розвиток багатьох патогенних мікроорганізмів. Вона не боїться холоду і навіть при легких заморозках буде рости до пізньої осені, накопичуючи зелену масу. А ще сидерати можна не заправляти в ґрунт, наприклад, якщо зібрали картоплю пізніше. Гірчицю можна залишити на зиму, і весною вона розпадеться і перетвориться в добриво.

Для важких ґрунтів, зокрема глинистих, краще залишати сидерати на зиму. Вони добре рихлять землю, бо, коли висихають, їх стебла порожні, в них потрапляє вода і повітря. Це допомагає природно розпушувати ґрунт. Весною він буде легким і пухким для обробки.

До сидератів можна додавати різні мікроорганізми для оздоровлення ґрунту, наприклад, триходерму. Вона працює навіть при невеликих позитивних температурах. Її можна використовувати після того, як засяють сидерати, оскільки вона допомагає переробляти органічні речовини в ґрунті і покращує його структуру.

Існують також біопрепарати, наприклад, препарати на основі синьої палочки. Вони концентруються в кореневій зоні сидератів, допомагаючи їм краще розвиватися. Такі препарати також допомагають знищувати фітопатогенні мікроорганізми, що залишаються в ґрунті. Для економії коштів можна просто змішати насіння сидератів із розчином синьої палочки та посіяти. Так препарат буде рівномірно розподілений по всьому ділянці.

Щодо злакових культур, таких як озима ржа чи пшениця, то не всі вони підходять для посіву після картоплі. Пшениця виснажує ґрунт і може бути джерелом фузаріозу. Тому пшеницю краще не використовувати як сидерат. Озима ржа ж — хороший вибір після картоплі. Вона дає велику кількість зеленої маси і добре підходить для використання як органічне добриво. Її можна посіяти в серпні, а весною швидко зібрати і закопати в ґрунт.

Овес також допомагає рихлити ґрунт, збагачує його корисними мікроелементами, зокрема калієм. Якщо посіяти овес до середини вересня, він встигне наростити зелену масу до холодів. Але якщо посадити його пізніше, він може не встигнути вирости і загине при перших заморозках.

Люпин — хороший сидерат для очищення ґрунту від хруща і проволочника. Однак його краще сіяти весною чи влітку, щоб він встиг вирости до осені. Якщо його сіяти після картоплі, він може не наростити достатньо зеленої маси і не дасть бажаного ефекту.