Не садити полуницю після полуниці – це “неписаний” закон. Завжди роблю так, щоб відновити ґрунт

Ніколи не висаджуйте полуницю на те саме місце відразу після попередньої плантації. Це не примха і не забобон, а результат багаторічних спостережень і досвіду.

Причина проста – полуниця виснажує землю швидко й безжально, уже через 3-4 роки вирощування на одній грядці вона забирає основний запас поживних речовин: азоту, калію, фосфору та кальцію. Ґрунт стає втомленим, а це означає, що навіть при активному підживленні ягоди виростуть дрібнішими, менш солодкими й швидше псуються.

Друга небезпека – накопичення хвороб і шкідників, у ґрунті залишаються збудники вертицильозу, фітофторозу, сірої гнилі, а також личинки довгоносика та нематоди. Якщо висадити полуницю на заражене місце, кущі почнуть хворіти вже в перший сезон.

Що робити, щоб земля ожила? Перший крок – сівозміна, після викопування старих кущів засійте ділянку сидератами: гірчицею, фацелією, вівсом або люпином. Ці рослини очищують ґрунт від частини шкідників і хвороб, покращують його структуру та збагачують органічними речовинами. Восени їх зелену масу можна перекопати, щоб отримати природне добриво.

Другий крок – правильний вибір культур-посередників, найкраще після полуниці вирощувати бобові (горох, квасолю), цибулю, часник, моркву, буряк або зелені культури. Вони не є «родичами» полуниці, тому не передають їй спільних хвороб і допомагають відновити баланс поживних елементів.

І головне правило: не повертайте полуницю на старе місце раніше, ніж через 3-4 роки, така пауза дає ґрунту час відновитися, а вашим майбутнім кущам – шанс дати великі, солодкі та ароматні ягоди, від яких не втримаються навіть найвибагливіші ласуни.