Ділюсь досвідом: як я позбулась від портулаку без гербіцидів. 3 дії, але зробити їх конче потрібно вчасно

На перший погляд, цей соковитий повзучий бур’ян може навіть здаватися другом. Його ніжні пагони придатні до їжі, а килим зелених розеток здатен прикрасити порожню ділянку. Але варто дати йому волю — і портулак захоплює весь простір, витісняючи городину. Тоді з декоративної рослини він перетворюється на справжнього конкурента за вологу, світло й поживні речовини.

Чому варто діяти вчасно

Портулак має дивовижну здатність розмножуватися — достатньо кількох зрізаних пагонів чи насінин, щоб він знову ожив. Саме тому головне правило боротьби з ним — не зволікати. Якщо заходи відкладати, бур’ян швидко повернеться й знову вкриє грядки.

Перше — виривати та сапати

Ну, звісно, найпростіший спосіб — механічний. Портулак насправді легко висмикується руками чи сапою, особливо після дощу, коли ґрунт вологий. Але робити це треба ретельно, не залишаючи навіть шматочків стебел, які здатні повторно пустити коріння. Збирайте вирвану масу і виносьте за межі городу, бо на компостній купі вона швидко приживається.

Друге — мульчування

Щоб зупинити бур’ян, накрийте землю товстим шаром мульчі: соломи, скошеної трави чи тирси. Це блокує доступ світла, а отже, заважає насінню проростати. Важливо не забувати поновлювати шар мульчі: з часом він ущільнюється й перестає працювати як бар’єр.

Третє — плівка для ділянок

На грядках, де планується висадка овочів, можна скористатися плівкою чи агроволокном. Полотно розстеляють по поверхні, залишаючи отвори лише для культурних рослин. У темряві портулак швидко втрачає силу і поступається місцем помідорам, перцю чи кабачкам.

Отже, не чекайте, поки бур’ян візьме гору: виривайте його на початку літа, мульчуйте, накривайте грядки.

І тоді портулак залишиться лише у кулінарних рецептах, а не у вашому городі.