Новини з грядки: моркву під зиму саджаю тепер так – коренеплоди родять медові та соковиті, 0% відхилення

Озиму моркву варто сіяти в другу половину листопада, коли ґрунт уже холодний і сухий, раніше не варто. Дехто вважає, що листопад – то запізно, але ж “бувалі” городники добре знають, що посіявши саме в листопаді, насіння просто “засинає” у землі і не проростає до весни.

Обирати ділянку для зимового посіву потрібно дуже ретельно. Проаналізуєте свої грядки і оберіть найкращу, таку, щоб і місце було на сонечку, і застою води не було. Землю перед посівом треба перекопати на штик лопати та внести підживлення. Тут городники радять на кожен квадратний метр внести близько 3 кг гною, 25 г суперфосфату та 10 г калійної підживки.

Не забудьте про сівозміну! Найкраще, якщо раніше на цій діляннці, де ви плануєте садити озиму моркву, росли огірки, цибуля або картопля. Після підготовки ґрунту треба зробити борозенки глибиною близько 5 см і залишити їх до перших стабільних морозів. Лише тоді насіння треба розсипати у грядки і присипати землею, змішаною з некислим торфом.

Слідкуйте, щоб між рядами було мінімум 30 см відстані, щоб морквини мали достатньо простору для росту. В тісноті вони виростуть кривими, маленькими й тоненьким, а таку моркву не хоче отримати ніхто з дачників.

І от вже навесні, коли зійде сніг і земля вже почне потрохи прогріватися, на грядках почнуть зʼявлятися перші листочки моркви. Коли рослини підростуть приблизно до 4 сантиметрів, їх потрібно обовʼязково прорідити, без цього нікуди! Залиште між морквинами 2-3 см відстані. А от друге проріджування треба буде робити вже після того, як коренеплоди стануть завтовшки з олівець, залишаючи між ними 5 см.

Городники кажуть, що молодою озимою морквою можна буде насолоджуватися вже з кінця червня! Та от повноцінний збір краще провести до перших заморозків. Завдяки такому способу посадки морква виростає великою, солоденькою та соковитою!