Не просто сидерат, а “завод” азоту: сію восени, а в березні навіть перегній не вношу, бо росте і так

Все частіше городники відмовляються вносити перегной на грядки, адже разом із поживними речовинами він приносить на город насіння бур’янів, грибкові спори і хвороби. І все те, з чим дачники боролися весь сезон повертається з новим обʼємом. Але агрономи звертають увагу на альтернативу, яка вже давно показала себе нічим не гірше — це сидерати.

Їх сіють восени, коли основний врожай вже зібраний, грядки пусті, а ґрунт оброблений. Насіння просто розкидають і завертають граблями, навіть лунки не потрібно робити. Ось наприклад, такий сидерат як вика — один із найпотужніших “постачальників” азоту.

Вона належить до сімейства бобових, швидко сходить навіть на бідних ґрунтах і залишає після себе таку кількість азоту, що навесні можна навіть не вносити перегній. Ще до цього переліку варто додати люпин і конюшину.

Люпин глибоко проникає корінням, підтягує поживні речовини з нижніх шарів і робить ґрунт пухким. Конюшина теж накопичує азот і добре захищає землю від бур’янів. Хтось каже, що сидерати ще більше висмоктують поживні речовини у порівнянні з овочами.

Але “фішка” в тому, що це тільки краще. Їх міцна коренева система тягне поживне з тих шарів, куди овочі не дістають, а після перекопування все залишається на поверхні. Сидерати можна змішати в одну купу і сіяти так. Багато купувати не потрібно — прикиньте десь 2 невеликі жменьки на два квадратні метри.

Якщо встигнете посіяти раніше, рослини до морозів утворять гарний зелений “килим”, який взимку захищатиме землю від вимерзання. А навесні сидерати підріжте і просто перекопайте прямо з ґрунтом. Вони швидко перегниють і віддадуть азот та інші поживні речовини новим культурам.