Морква виросла така велика, що витягали 2 руками: тепер саджатиму лише її. Сорти та секрети догляду

Погодьтесь, у кожному городі є свій герой — хтось хвалиться помідорами з долоню, хтось гігантськими гарбузами, а дехто — морквою, яку з землі треба тягнути удвох. Дійсно, морква може бути не лише солодкою, а й гігантською — довжиною до 30–35 сантиметрів, масою понад пів кілограма.

Сорти-велетні

Серед найвідоміших сортів-гігантів варто згадати:

• Флакке — класика серед пізніх сортів, виростає до 25–30 см, має солодку м’якоту і не тріскає навіть у суху погоду.
• Нантська — рівна, яскраво-помаранчева, до 500 г ваги, чудово підходить для соків і зберігання.
• Червоний велетень — особливо гарна для важких ґрунтів: коренеплід видовжений, але не надто тонкий, м’якота ніжна, ароматна.
• Шантане Роял — трохи коротша, зате міцна, щільна і придатна для осіннього та зимового зберігання.

Головні умови для гігантського врожаю

Перш за все великим коренеплодам потрібен глибокий і легкий ґрунт, адже вони не люблять перешкод на своєму шляху. Якщо ґрунт щільний, така морква викривляється або зупиняється у рості. Тому перед посівом землю обов’язково перекопують на глибину не менше 30 см, додаючи пісок і трохи перегною. Свіжий гній не вносять, бо він зробить коренеплоди рогатими й гіркими.

Крім того, гігантам потрібен простір. Їхнє насіння висівають рідше або обов’язково проріджують сходи, залишаючи відстань 5–7 см між рослинами. У густоті морква конкурує за світло й поживні речовини — у результаті росте не довжиною, а силою плечей.

А ще пам’ятайте про те, що велика морква завжди потребує стабільної вологи. Поливають її не часто, але рясно, щоб вода доходила до нижніх шарів ґрунту. Коли верхній шар пересихає, а нижній залишається вологим, коренеплід може розтріскатися.

Також не забувайте про підживлення, але без надлишків.

Найкраще — настій золи або калійно-фосфорні добрива. А от зайвий азот лише нарощує бадилля, а не коренеплід. Не нехтуйте підгортанням і розпушуванням, щоб морква не зеленіла біля верхівки.