Іржа на груші — наче примара з фантастичного фільму, але вихід є: що робити, щоб врятувати дерево

Іржа груші — грибкове захворювання, здатне знищити врожай і поступово довести рослину до загибелі. Ця “руда примара” підступна: навесні дерево ще виглядає бадьоро, та вже в середині літа листя починає втрачати здатність до фотосинтезу. А коли зелені пластини не можуть виробляти поживні речовини, дерево голодує, ослаблюється й узимку часто вимерзає.

Як сусід може зрадити

Основний винуватець — ялівець, який стає природним розплідником спор гриба Gymnosporangium sabinae. Навесні, коли ще прохолодно, на його гілках з’являються дивні драглисті вирости — у них визрівають спори. Варто лише подути теплому вітрові — і ці мікроскопічні часточки перелітають на груші, що ростуть навіть за кілометр. Там вони оселяються на молодому листі й починають свою руйнівну справу.

Чому літня хімія безсила

Багато хто помічає іржу вже в середині літа — і хапається за обприскувачі. Але коли листя вже уражене, гриб проник усередину тканин, а фотосинтез зупинився, то жоден фунгіцид не поверне листку життя. Єдине, що можна зробити — не дати спорам розлетітися далі.

Головне рішення — карбамідна обробка

Справжній порятунок — осіння обробка карбамідом. Цей простий, але дієвий засіб знищує грибні спори, знезаражує крону та пристовбурне коло. Ось такий рецепт пропонують садівники: 500 г карбаміду на 8 літрів води.

Розчин готують одразу перед використанням і обприскують після опадання листя, у сухий, безвітряний день. Також рідиною рясно зрошують ґрунт під деревом. І це дуже важливо, бо саме там осідають спори.

Не залишайте примарі шансів

Опале листя з ознаками іржі — справжня грибкова бомба. Його не можна кидати в компост, бо спори переживають навіть зимові морози. Єдиний правильний шлях — спалити. А от попіл потім можна використати як безпечне калійно-фосфорне добриво.