1 осінній день у саду та 3 правила посадки: врожай порічок влітку гарантовано червонітиме від задоволення

Осінь — пора, коли природа стишує крок, але садівник саме тоді бере у руки лопату. Бо той, хто висадить порічки у жовтні, навесні побачить не просто прижиті кущики, а справжній феєрверк зелені й майбутніх ягід. Головне — не поспішати, але й не зволікати: осіння посадка порічок має свої секрети, які працюють лише тоді, коли все зроблено вчасно й правильно.

Місце — як гарна адреса для родини порічок

Річ у тому, що порічки не люблять протягів і сирих западин, тому для них обирають сонячне, злегка підвищене місце. Ґрунт — легкий, родючий, бажано з нейтральною реакцією. Якщо земля кисла — варто внести трохи деревного попелу або доломітового борошна. Такі умови — мов тепла ковдра для коренів, що з осені мають час вкоренитися і зміцніти до зими.

Не просто яма, а старт для життя

Для кожного куща копають лунку глибиною й діаметром близько 40 см.

У суміш вийнятого ґрунту додають по відру перегною, 150 г суперфосфату й склянку золи. Все ретельно перемішують — порічки люблять, коли їх годують на совість. Перед посадкою саджанець варто замочити у воді на кілька годин, щоб корінці наситилися вологою. Потім його розташовують у ямі під кутом — це стимулює появу нових пагонів і формує пишний, розлогий кущ.

Полив і мульча — запорука спокійної зими

Посадивши кущ, землю ущільнюють і рясно поливають (не менше двох відер води на кожен). А щоб коріння не мерзло і не пересихало, пристовбурне коло вкривають шаром мульчі — соломою, торфом або сухим листям.

Важливо не забути й про обрізку: молодий кущ одразу вкорочують, залишаючи по 3–4 добре розвинені бруньки на пагоні. Так він не виснажиться взимку, а весною піде в ріст з новими силами.

І на завершення: головне правило — терпіння, трохи розуму, тепла й уваги восени. Бо навіть у жовтневу прохолоду садівник саджає не просто кущі, а надію на літню повінь солодких ягід.