Посадила яблуню восени за 1 годину – і вона прижилася на 100%: 5 помилок, через які саджанці гинуть взимку

Насамперед варто розібратися, які бувають саджанці. У більшості розсадників зараз переважають дерева на клонових підщепах. Вони компактні, підходять для невеликих ділянок, однак потребують постійного догляду та регулярних обробок. Крім того, такі дерева живуть недовго – у середньому близько 15 років. Якщо ж ви хочете, щоб яблуні росли десятиліттями, краще обирати саджанці на насіннєвих підщепах. Вони міцніші, довговічні та більш стійкі до хвороб.

Коли обираєте саджанець, уважно огляньте місце щеплення – воно має виглядати як невелике потовщення або наплив кори. Саме це свідчить, що саджанець сортовий, а не дикий сіянéць. У сіянців стовбур рівний, без ознак щеплення, а гілки часто мають колючки. Такі дерева плодоносять дрібними або кислими плодами, тому їх потрібно обов’язково прищеплювати.

Зверніть увагу на кореневу систему – вона має бути розвиненою, з великою кількістю дрібних корінців, без гнилі, надломів чи шкідників. Кора повинна бути чистою, без пошкоджень, тріщин, наростів чи плям. Також обережно перевірте, чи немає на деревці ознак щитівки або грибкових захворювань.

Один із найкращих сортів для прикладу – “Антонівка”. У неї добре помітне опушення на листках і пагонах, а також характерне розширення в місці щеплення.

Найкращий час для висаджування саджанців – осінь. Саме восени на ринках і в садових центрах продають саджанці з відкритою кореневою системою, які добре приживаються й навесні швидко ростуть. До того ж такі дерева формують сильнішу імунну систему, ніж весняні посадки.

Варто уникати придбання саджанців навесні, що зберігалися взимку в прикопі. Узимку часті відлиги можуть призводити до вимерзання бруньок або пошкодження гризунами. Такі саджанці зовні виглядають здоровими, але навесні можуть не прокинутися й повільно загинути.

Щоб яблуня добре росла, її потрібно правильно посадити. Посадкову яму готують завширшки приблизно 80 см і завглибшки 60–70 см. Якщо ґрунт на ділянці родючий, достатньо додати кілька відер перепрілого компосту та трохи деревної золи. Якщо ж земля важка або бідна, глину й пісок слід прибрати, а яму заповнити сумішшю родючого ґрунту, компосту та фосфорно-калійних добрив.

Важливо, щоб саджанець не опинився в низині. Найкраще садити його на невеликому горбочку – після осідання землі він буде якраз на рівні поверхні. Кореневу шийку (місце, де починаються корінці) не можна заглиблювати. Якщо заглибити занадто сильно, дерево буде погано рости або навіть загине.

Перед посадкою поруч із ямою ставлять кілок для підв’язування. Корені саджанця рівномірно розправляють і поступово засипають землею, злегка ущільнюючи кожен шар. Потім формують невеликий земляний валик по колу, щоб під час поливу вода не розтікалася.

Навіть якщо ґрунт вологий, після посадки обов’язково потрібно полити дерево – хоча б одним відром води, а краще двома. Вода допомагає ущільнити землю навколо коренів і забезпечує щільний контакт із ґрунтом. Після поливу саджанець прив’язують до кілка м’якою мотузкою, щоб його не розхитував вітер.

Щоб яблунька краще пережила зиму, пристволове коло варто замульчувати перепрілим компостом або перегноєм. Це не лише захистить коріння від морозу, а й послужить живленням на наступний сезон. Підживлення навесні не потрібне – поживних речовин, закладених у посадкову яму, вистачить на перший рік.