Навіщо я веду щоденник сівозміни: одна помилка 3-річної давності одного разу знищила мені весь врожай

Багато досвідчених городників ведуть щоденник сівозміни, і не дарма. Не варто розраховувати лише на пам’ять, адже всі ми люди, і за рік можна забути, що де росло, а за попередній рік — тим паче.

Для чого потрібна сівозміна?

В першу чергу, це робиться для того, щоб не поширювати ті самі хвороби та шкідників, адже у багатьох культур вони однакові. Наприклад, якщо на ділянці цього року була фітофтора на помідорах, то наступного року, посадивши там картоплю, яка належить до тієї ж родини пасльонових, ви гарантовано отримаєте заражений врожай.

Схожа ситуація із цибулею та часником, вони мають спільних шкідників, як-от цибулева муха, яка спокійно зимує у ґрунті та залюбки повернеться на нову культуру.

Також схожі культури тягнуть на себе одні й ті самі поживні речовини. Наприклад, капуста та буряк дуже потребують бору. Якщо садити їх щороку на одному місці, ґрунт виснажується, і наступним рослинам просто не буде чим харчуватися, через що врожай буде бідним.

Варто памʼятати:

Зверніть увагу, що схожі види культур не можна садити на одне й те саме місце не тільки наступного року, а й протягом 2-3 років, аби ґрунт встиг відновитися. Наприклад, пасльонові (помідори, перець, баклажани, картопля) не варто повертати на ту ж ділянку раніше, ніж через 3 роки.

Морква, як і інші коренеплоди, вимагає, щоб ділянка відпочивала від неї та схожих культур 2 роки. Також після моркви не рекомендується садити часник чи цибулю, оскільки вони мають спільних ґрунтових шкідників, на кшталт нематодів, які можуть накопичуватися в ґрунті.

Гарбузові (до них відносяться огірки, кабачки, гарбуз) не варто садити на те саме місце щонайменше через 2 роки. А бобові, такі як горох, квасоля або нут є чудовими попередниками майже для всіх культур, оскільки вони збагачують ґрунт азотом. Тому щоденник сівозміни це не зайві клопоти, а ваша страховка.