Запізнилася з сидератами – укрила грядки листям та стеблами: 1 чайна ложка цього – і земля дякує навесні

Сидерати ми сіємо насамперед для збагачення землі органічними речовинами, а також для її захисту від ерозії. Узимку сильний вітер чи талі води можуть легко знести родючий шар, тому без захисного покриву земля страждає. Та що робити, якщо сидерати вже не посієш? Відповідь проста – використати рослинні залишки.

Багато хто вважає, що найкраще залишити землю “чорною”, без нічого. Але це найгірший варіант. Порожня грядка швидко заростає бур’янами, які потім дадуть насіння й створять проблеми наступного року. Інші накривають ділянку плівкою чи спанбондом – це варіант непоганий, він захищає від ерозії, але не додає землі органіки.

Найефективніше рішення – укрити грядки залишками рослин. Квіти вже відцвіли, багато стебел і листя залишається після сезону – саме їх можна використати. Просто розкладіть цю масу по землі. Такий природний шар збереже вологу, захистить поверхню від вітру й морозів, а навесні перегниє та збагатить ґрунт.

Щоб ефект був ще кращим, перед укладанням залишків варто посипати землю трохи біопрепаратом із триходермою – достатньо чайної ложки на кілька квадратних метрів. Цей корисний грибок заселяє рослинний матеріал, допомагає йому швидше розкладатися і насичує землю мікроорганізмами.

Єдиний мінус такого методу – під шаром листя чи соломи можуть сховатися слимаки та інші шкідники. Це трапляється і з сидератами, які скошені чи залишені на грядках. Щоб уникнути цього, корисно обробити укриття біологічними засобами – наприклад, препаратами на основі баверії або метаризіуму. Вони безпечні, але ефективно зменшують кількість шкідників.

Обробляти можна звичайним пульверизатором, великими краплями, щоб засіб рівномірно покрив листя, солому чи інші рослинні залишки. Так земля залишиться захищеною, ґрунт отримає додаткову порцію органіки, а грядки до весни будуть у чудовому стані.