
Квітникарі розповіли, чому хлорофітум потрібно обрізати
Насправді ж одна проста дія здатна повністю змінити картину. Йдеться про обрізку, якої хлорофітум не боїться, а навпаки — потребує.
З часом нижні листки хлорофітуму втрачають пружність, світлішають або підсихають на кінчиках. Вони вже не працюють на красу куща, але продовжують забирати поживні речовини. Проте видалення старого листя дозволяє рослині спрямувати сили на формування нових, соковитих пагонів.
Виявляється, надмірна зелена маса створює дисбаланс: коренева система змушена живити більше листя, ніж може забезпечити без стресу. Тому легка санітарна обрізка зменшує навантаження на коріння, стимулює його розвиток і зміцнення.
В результаті рослина краще засвоює вологу й поживні речовини, швидше адаптується після пересадки та легше переносить зміну умов у приміщенні.
Пожовклі або підсохлі кінчики — поширена проблема хлорофітуму, особливо в сухому повітрі. Вони не зникають самі й псують загальне враження навіть від здорової рослини. Акуратне підрізання таких ділянок повертає декоративність: кущ виглядає доглянутим, ніби щойно з квіткової вітрини. До того ж обрізка запобігає подальшому підсиханню листка.
Хлорофітум охоче випускає довгі пагони з розетками-дітками. Це красиво, але з часом рослина може виглядати розпатланою, а материнський кущ — ослабленим.
Видалення частини вусів або старих розеток допомагає зберегти компактну форму й не виснажувати основну рослину. За бажання ці пагони легко використати для розмноження, але залишати все без контролю — не найкраща ідея.
Найкращий час — період активного росту, коли рослина швидко відновлюється. Використовують чисті, гострі ножиці або секатор, зрізаючи листя біля основи, не залишаючи рваних країв. Щоправда, важливо не захоплюватися: обрізка має бути помірною, спрямованою на оздоровлення, а не на радикальне “оголення” куща.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень