Цю помилку з перцем роблять майже всі: розсада старіє після 70 днів і мовчки з’їдає урожай

Перець у фазі розсади має рости приблизно 65–70 днів. Якщо ви не пікіруєте рослини, достатньо 65 днів. Якщо ж пікірування є, я раджу закладати всі 70, адже після пересадки перець кілька днів адаптується і трохи пригальмовує ріст. Це нормально, але цей час обов’язково потрібно врахувати під час планування посіву.

Насіння можна висівати одразу в загальну ємність на глибину близько пів сантиметра або трохи більше. Якщо ви впевнені в якості насіння, не потрібно його пророщувати, просто висівайте. Коли ж є сумніви, зробіть просту перевірку: замочіть кілька насінин у вологій тканині та тримайте в теплі. Якщо за кілька днів вони не проклюнулися, таке насіння краще не використовувати, щоб не втрачати час.

Ґрунт перед посівом я раджу обов’язково обробити біологічними препаратами на основі корисних грибів. Це значно знижує ризик появи чорної ніжки та гнилей. Після появи сходів дуже важливо правильно відрегулювати температуру. Як тільки з’являються сім’ядольні листочки, зробіть прохолодніше, близько 16–17 градусів, хоча б на кілька днів. Такий легкий стрес не дає розсаді витягуватися і формує міцне стебло.

Пікірувати перець краще тоді, коли тільки починають з’являтися справжні листки. Раніше не варто, адже корінці ще дуже крихкі й легко ламаються. Після пересадки рослинам потрібне тепло, помірний полив і стабільне освітлення. Світла не шкодуйте: у перший тиждень після сходів підсвічуйте розсаду постійно, далі скоротіть світловий день до 14–15 годин.

У фазі розсади перець підживлюють двічі. Перший раз, коли з’являється перший справжній листок, і вдруге, коли їх уже три-чотири. Я раджу спочатку полити рослини чистою водою, а потім вносити поживний розчин невеликими порціями під корінь або по листу. Якщо не хочете експериментувати, скористайтеся готовими збалансованими підживленнями.

Що стосується шкідників, наприклад слимаків, то безпечніше починати з простих методів. Їх можна збирати вручну ввечері, і цього часто буває достатньо. Хімію краще залишити на крайній випадок.