Якщо б могла, пригостила б кожного своїм виноградом, та хоч “схемою” підживлення поділюся – виростає дебелий

Якщо ви відкрили лозу, а вона виглядає живою і свіжою, це ще не означає, що можна розслабитися і нічого не робити. Саме зараз, у перші тижні після відкриття, закладається основа всього наступного сезону. Якщо пропустити підживлення чи зробити щось не те, то по солодкі грона можна навіть не мріяти. Редакція сайту Добрі новини дізналася, на що чому варто зосередитися.

Перший етап (одразу після відкриття лози) – азотне підживлення. Азот запускає ріст пагонів і листя, без якого далі нічого не буде. З органіки добре підходять перегній або компост – їх треба внести у пристовбурні кола. З мінеральних – сечовина або аміачна селітра. Але тут важливо не переборщити, бо надлишок азоту дає буйну зелену масу на шкоду плодоношенню. Кущ виглядає розкішно, а грон мало. Тому помірно і за станом рослини.

Другий етап – коли бруньки починають набрякати. У цей момент винограду потрібен фосфор і калій. Суперфосфат, сульфат калію або деревна зола – ось що треба зараз. Найчастіше дачники використовують саме золу, бо вона натуральна, на неї не треба витрачатися, вона покращує структуру ґрунту і дає калій одночасно. Просто розсипте навколо куща і злегка загорніть у землю.

Рідкі органічні підживлення теж дають гарний ефект (настій коровʼяку або курячого посліду). Вони швидко засвоюються і дають хороший поштовх для росту. Вносити це добро можна тільки у вологий ґрунт і обовʼязково добре розведеними. Концентрований настій по сухій землі – це опік кореня, а не підживлення.

Коли листя вже розвинулося і зʼявляються суцвіття – час для позакореневого підживлення по листю. Особливо важливі бор і магній. Без бору завʼязь обсипається, без магнію листя жовтіє між жилками і фотосинтез страждає. Обприскування по листю засвоюється швидше, ніж кореневе підживлення – рослина отримує мікроелементи майже миттєво. Ця схема проста, але робоча.