Ніколи не закладаю сіно під дерева — кум з сусіднього села пояснив, чому це шкодить плодовим

Мульчування саду — корисна робота, але підходити до неї треба з розумом. Багато хто за звичкою використовує сіно, вважаючи його ідеальним матеріалом. Дешево, доступно, та й виглядає охайно. Що може піти не так? Проте досвідчені садівники давно відмовились від такої практики, і зараз розповімо чому.

Основна проблема сіна криється в його походженні. Це ж висушена трава з насінням. І під деревами сіно може плодити бур’яни. Достатньо піти навіть легкому дощу, як мульча може перетворитися з корисної “ковдри” в головний біль. Те ж саме стосується поливу, без якого дерева не обійдуться. А ось бур’яни переживуть навіть засуху.

А тепер про те, чого не помітно оком, але що реально шкодить врожаю. Сіно, особливо свіже, під час розкладання активно забирає з ґрунту азот. Саме той азот, який потрібен дереву для нормального росту та плодоношення. Виходить така собі конкуренція — хто швидше встигне взяти поживні речовини. І частіше дерево, особливо молоде, програє.

Ще одна неприємність — мишачі гнізда. Гризуни обожнюють облаштовувати свої домівки під шаром сіна. Особливо взимку, коли під пухким укриттям тепло і затишно. А біля дерев вони з радістю будуть харчуватися корою. Навесні на господаря може чекати неприємний сюрприз — обгризений стовбур. Для молодого дерева такі пошкодження можуть стати фатальними.

А ще з часом шар сіна злежується та утворює щільну повстяну підстилку. Здавалося б, що в цьому поганого? А те, що така “ковдра” не пропускає повітря до коріння. Дерева буквально задихаються, а ґрунт під мульчею закисає. До того ж у вологому середовищі під злежаним сіном створюються ідеальні умови для розвитку грибків, які потім атакують корені.

Що ж використовувати замість сіна? Ідеальний варіант — подрібнена деревна кора або тирса від листяних порід. Можна також використовувати скошену траву, але лише після того, як вона добре підсохне на сонці. Непогано себе зарекомендувала і подрібнена солома, особливо якщо попередньо її пропарити окропом. А от свіжі тирсу та солому краще спочатку витримати в купі пів року. За цей час вони “перегорять” та не стануть забирати з ґрунту азот.