Не завжди пересаджую цибулини гладіолуса — іноді залишаю в ґрунті на зиму: у всіх клумби лисі, а мої пишні

Щороку перед настанням холодів садівники викопують гладіолуси. Багато квітникарів впевнені, що це єдине правильне рішення. Але насправді це питання варто розглянути ширше. І, можливо, ця “традиція” не є аж такою непохитною, як всі думали?

Так, це правило насправді може мати винятки. Природна стійкість рослин здатна здивувати навіть досвідчених городників. Оскільки в Україні останніми роками зими зовсім не суворі, то викопування — ніщо інше, як зайвий клопіт. Але хоча викопувати гладіолуси дійсно не потрібно, то їхня підготовка до зими є обов’язковою.

Якщо ґрунт добре дренований, то цибулини легко можуть пережити помірні морози безпосередньо в землі. Але треба правильно підготувати квіти до зимівлі. Коли листя повністю відмерло, треба обрізати рослину, залишивши пеньок висотою 2-3 см. Це важливо для формування майбутніх пагонів та захищає від поширення хвороб.

Оскільки ви залишаєте цибулини в землі, потрібно їх укрити, щоб захистити від холоду. Тобто треба насипати зверху мульчу. Її шар має бути товщиною близько 10-15 см. Але дуже важливо, щоб мульча була сухою та не перешкоджала повітрообміну. Найкраще для цього підходить солома, опале листя, скошена трава тощо.

Додатковий захист можна створити за допомогою штучних укривних матеріалів. Вони захистять від снігу, який може розмочувати мульчу, та вітру, що може її розносити по ділянці. Це дозволить захистити гладіолуси до весни. Але відкривати їх з першим потеплінням не варто! Через це молоді паростки можуть загинути. Потрібно дочекатися стабільного тепла на вулиці, а тобі прибирати мульчу.

Звісно, такий підхід є свого роду ризиком. Все ж погода може бути непередбачуваною. Тому розумним рішенням буде розділення всіх цибулин на 2 групи: з традиційним зберіганням та зимуванням у ґрунті. Так ви перевірите свої гладіолуси та грядки на витривалість, захистивши себе від повної втрати квітів після сильних заморозків.