“Тобі сьогодні 8 років, було б.
Ти назавжди залишилася нашої маленькою дівчинкою, нашою єдиною принцесою.
Ми не повели тебе в перший клас, не обрали тобі випускне і весільну сукню, не побачили твоїх діток. Але ти багато чому нас навчила.
Ти навчила нас допомагати іншим, радіти життю, сміятися і посміхатися навіть тоді, коли в середині величезний біль.
Ти навчила нас прощати, не тримати злість і ненависть.
Ти навчила нас відпускати і приймати всіх і все.
Нам дуже тебе не вистачає, дуже, дуже. Нам дуже хочеться тебе обіймати і цілувати, сміятися з тобою і танцювати, і щоб ти говорила як ти нас любиш “дуже ДУЖЕ”.
Сьогодні ми поїдемо в те відділення, де почалася боротьба за твоє життя, і де, і зараз кожен день, дітки нарівні зі дорослими воюють з раком. Але вони все також залишаються дітьми і їм хочеться веселитися, радіти життю і дуріти.
Знаю одне!
Це ти наша улюблена дівчинка, наша Наталія Юріївна, наша Натулька, посилаєш нам ЛЮДЕЙ, які роблять наш світ добрішим”.