Юну героїню нашої сьогоднішньої статті звуть Аліса Лоусон і за висновками лікарів у свої 14 місяців вона була безнадійною. Хвороба наступила, коли дівчинці був рік. Її мама Дженніфер зателефонувала педіатру, який призначив противірусні ліки, але ніхто і припустити не міг, наскільки все серйозно.
Тривожні симптоми проявилися вже через пару днів — на животі малятка почали поширюватися пурпурні плями. Після дзвінка в швидку машина під’їхала до будинку сім’ї через 5-10 хвилин і фельдшери повезли пацієнтку в лікарню в англійському місті Сканторп.
Результати аналізів показали, що у крихітки менінгококовий менінгіт — це серйозна бактеріальна інфекція, що вражає головний і спинний мозок. До всього іншого, у Аліси була вкрай важка форма захворювання, яка викликала сепсис, ниркову недостатність, а потім і інсульт.
«Проблиском надії була запланована пересадка нирки, як раптом кров’яний тиск донечки злетів, дихання утруднилося і стався напад інсульту. Після цього нашу дівчинку повернули в реанімацію, а ми навіть повірити не могли в те, що відбувається, адже інсульт завжди асоціюється з літніми людьми. Ми з Філом (батьком Аліси) благали лікарів не здаватися », — ділиться переживаннями Дженніфер.
Звичайно, чуючи уривки розмов медиків про руйнівні кровотечі, батьки втрачали надію на краще. Потім дівчинка впала в глибоку кому і з тих пір її життя повністю залежало від діалізу, а також апарату ШВЛ. Фактично, це була не вона сама, а її тіло, яке більше не зможе дихати самостійно, як вважали медики.
Дженніфер і Філ провели багато годин у лікарняній каплиці за молитвами про здоров’я дитини, але в підсумку їм все-таки довелося прийняти дуже важке рішення — вони погодилися відключити доньку від життєзабезпечення і віддати її органи діткам, що потребують трансплантації. Всю останню ніч перед тим фатальним днем подружжя просиділи біля ліжечка дочки, вони привезли з собою її улюблені повітряні кулі і прощалися.
Уже вранці в палату Лоусон увійшли лікарі, щоб вимкнути апарати. Як розповідала мама героїні, коли вона цілувала Алісу в чоло, та була така тепла — здавалося, що вона просто спить, а не вмирає. Як раптом через пару хвилин після цього медсестра повідомила родині, що трансплантологи більше не знадобляться. Навіть лікарям вірилося в це насилу, проте, спостерігаючи за моніторами Аліси вже після відключення, вони побачили, що пацієнтка почала дихати самостійно.
«Нас охопило таке полегшення, словами не передати, але захват був обережним, адже ми ще не розуміли, чи дійсно небезпека відступила», — згадує жінка.
З того моменту пройшло вже 2 роки і зараз ні за що не скажеш, що ця рожевощока дитина була на грані смерті. Звичайно, хвороба наклала на здоров’я малятка відбиток — одна ніжка у неї залишилася коротша за іншу, ще вона розучилася розмовляти. Проте героїня жива і це головне.
Дівчинка ходить в спеціальну школу, де вчиться говорити, вона любить малювати і їздити на спеціально обладнаному для неї велосипеді. А зовсім недавно Аліса сказала слово «мама» у другій перший раз. Материнська любов має неймовірну силу і випадок сім’ї Лоусон в черговий раз довів це.