Господині радять орієнтуватися не на календар, а на кілька важливих ознак, які свідчать про зрілість часнику. Адже немає єдиного точного дня збору – усе залежить від регіону, погоди, строків посадки, сорту часнику, поливу й догляду. Загалом часник збирають із кінця червня до початку серпня.
Дехто вважає, що його варто прибрати до Петра і Павла, а інші – що після. Щоб краще орієнтуватися у термінах, можна залишати кілька стрілок – вони слугуватимуть маркерами стиглості. Стрілки, що випростались і почали лопатися, відкриваючи насіння, сигналізують, що час збирати врожай. До речі, ці стрілки можна не викидати – з них виростають однозубки, які господині висівають восени разом із основним часником. Уже наступного року з них формуються повноцінні головки. Їх також використовують і в кулінарії.
Якщо стрілки не залишали, варто спостерігати за листям. Нижні листки мають повністю висохнути – вони відповідають за обгортку головки. Якщо вони сухі, значить, і сама обгортка підсихає. Верхні листки жовтіють із кінців – це свідчить про перехід поживних речовин до цибулини. Іноді листя починає прилягати до землі – це ще одна ознака стиглості.
Найточніший спосіб перевірити – викопати кілька головок і подивитися на стан коренів і чешуйок. Якщо корінці вже не білосніжні, а сіруваті, а обгортка головки тонка, жовтувата з фіолетовим відтінком, час збирати. Оболонка зубків також має бути тонкою, не пухкою. Якщо залишилось дві цілі чешуйки – саме час до збирання. Якщо три – ще можна почекати кілька днів.
Ще один важливий нюанс – впродовж двох тижнів до збору часник не поливають. Це період дозрівання. Волога у цей час лише зашкодить – вона руйнує обгортку, через що головки погано зберігаються. Якщо в цей період ідуть дощі, нічого не вдієш – головне, після викопування добре просушити урожай під навісом.
Несвоєчасне збирання має наслідки. Якщо зібрати рано – зубки не встигнуть визріти, будуть м’якими і нестійкими до зберігання. Якщо запізнитися – головки можуть розпадатися, чешуйки луснуть, і часник швидко зіпсується.
Щоб не пошкодити врожай, головки не виривають, а акуратно підкопують. Пошкоджений часник зберігатиметься недовго. Після збору його просушують 7–10 днів – до повного висихання листя. Найкраще сушити в підвішеному стані. Потім обрізають коріння і листя, залишаючи невеликі черешки. Часник зберігають у пучках або в картонних коробках у прохолодному місці з температурою від 0 до +10 °C. Якщо такого місця немає, зберігають у квартирі в найпрохолоднішому кутку.
До речі, однозубки, вирощені з насіння, зберігаються чудово – у них щільна оболонка, яка добре захищає від висихання й псування.