Городники часто звертають увагу на те, як розростається бадилля томатів, і сподіваються, що чим пишніша зелень, тим більший буде врожай. Але насправді все навпаки, бо надто інтенсивне нарощування листя і пагонів майже завжди означає, що поживні речовини пішли не туди. У результаті квіток мало, завʼязей ще менше, і замість щедрого врожаю маємо густі зарості з кількома помідорчиками.
Щоб уникнути цієї помилки, досвідчені городники радять ще з самого початку скоригувати схему підживлення. Після висаджування розсади в ґрунт не варто “годувати” її азотом. У цей момент головне – укорінення, а не зростання зеленої маси. Як тільки рослина прижилася, настає пора бути обережним із добривами, бо надлишок азоту тільки нашкодить.
Ключовий етап – бутонізація. Саме з цього моменту потрібно змінити стратегію й переключитися на фосфор і калій. Фосфор відповідає за розвиток коріння і появу квітів. Калій, в свою чергу, поліпшує якість запилення і формування завʼязей. У серпні, коли кущі вже квітнуть і завʼязі активно ростуть, це особливо важливо.
Чудовим рішенням буде використання монофосфату калію або настій простої деревної золи. В їхньому складі є все, що треба рослині саме зараз. Вносити такі підживлення треба суворо під корінь, після звичайного поливу, щоб не обпалити ніжні корінці. Раз на два тижні – ідеально.
Щоб кущ не гнав нові пагони, а сконцентрувався на самих плодах, йому потрібно створити певний “режим”. Такі підживлення підштовхують томати спрямовувати сили саме туди, куди треба – на врожай. Це видно навіть неозброєним оком, бо квіткові кисті стають густими, а пустоцвітів майже не залишається.
Хороший ефект дає позакореневе підживлення борною кислотою: 0,5 г на літр теплої води. Обробка по бутонах стимулює утворення завʼязей і підвищує стійкість до стресів. Якщо живлення правильно скоригувати, врожай порадує навіть на виснаженому ґрунті. Користуйтеся!