Восени формуються квіткові бруньки, визрівають молоді пагони, а коренева система готується до зими.
Досвідчені садівники знають, що осінній догляд за лохиною включає кілька обов’язкових процедур, без яких культура не зможе повноцінно розвиватися та забезпечити стабільний урожай у наступному сезоні. Оскільки лохина – вологолюбива культура, починають з правильного поливу.
З настанням осені кількість та інтенсивність поливів поступово зменшують. Якщо встановлюється дощова погода, то додатково поливати не потрібно. За відсутності опадів лохину поливають не частіше, ніж один раз на три-чотири дні, використовуючи близько п’яти літрів під один кущ. Якщо вологи в осінній period не вистачатиме, це може підірвати морозостійкість рослини.
Щоб підготувати рослину до зими і захистити кореневу систему від промерзання, за два-три тижні до морозів проводять вологозарядний полив. Води дають стільки, щоб ґрунт промок на глибину сорок-сорок п’ять сантиметрів. При поливах завжди використовують насадку з розпилювачем, щоб не вимивати ґрунт та не оголювати коріння.
Особливу увагу приділяють кислотності ґрунту, адже саме від цього показника залежить, чи буде лохина засвоювати поживні речовини. Оптимальний рівень кислотності субстрату повинен бути в діапазоні від чотирьох до п’яти. Якщо pH буде відхилятися від норми, рослина просто перестане рости.
Господині радять обов’язково перевіряти кислотність під кожним кущем, адже від рівня pH залежать подальші дії. Незважаючи на те, що лохинники садять за всіма правилами агротехніки, кислотність вимивається з поливами та дощами, оскільки pH води становить п’ять з половиною.
Саме восени найкраще вносити сірку, оскільки їй потрібен час і бактерії, щоб перетворитися на сірчану кислоту. Вологість і плюсові температури восени створюють ідеальні умови для цієї реакції. До весни ці процеси завершуються, і лохина входить у сезон з правильною кислотністю.
В залежності від початкового pH ґрунту вносять від тридцяти до вісімдесяти грамів сірки під один кущ. Мульчу розгрібають і рівномірно розподіляють сірку по прикореневій зоні. Потім сірку злегка заробляють у ґрунт, пам’ятаючи, що у лохини поверхнева коренева система, тому робити все потрібно дуже обережно.
Якщо pH ґрунту вийшов за межі норми, то осінні добрива лохина не засвоїть, адже сірка працює повільно. Тому восени також потрібні швидкодіючі кислоти. Для цього використовують лимонну кислоту – п’ять грамів на чотири літри теплої води або дев’ятивідсотковий оцет – сто мілілітрів на десять літрів води.