Досвідчені садівники одностайні: дорослі яблуні мають особливі потреби, і простого перекопування землі тут замало. Добрива стають основою майбутнього врожаю, впливаючи на розмір плодів, їхній смак та навіть тривалість зберігання.
Жива енергія для ґрунту
Як всім відомо, гній, перегній чи компост — це справжня класика, яка ніколи не виходить із садівничої моди. Таке підживлення не лише живить яблуні, а й поліпшує структуру ґрунту. Річ у тому, що органіка забезпечує дереву довготривалу підтримку, вивільняючи поживні речовини поступово. Вносити її краще восени, під перекопування, у пристовбурні кола. Це допомагає яблуні відновитися після сезону плодоношення та накопичити сили на зиму.
Бадьорість весняного росту
А от на початку весни, коли дерева виходять зі сплячки, їм потрібна підживка азотом. Сечовина чи аміачна селітра сприяють активному росту пагонів та формуванню пишного зеленого листя. Без цього яблуні просто не матимуть енергії для зав’язування великої кількості плодів. Втім, тут важливо не перестаратися, оскільки надлишок азоту може зробити крону розкішною, але при цьому зменшити врожайність.
Запорука квітів і зав’язі
Фосфор, образно кажучи, — це мова, якою яблуня “домовляється” про урожай, бо він стимулює закладання квіткових бруньок, покращує процес цвітіння та сприяє кращому зав’язуванню плодів. Найчастіше використовують суперфосфат. Вносити його варто навесні або на початку літа, аби дерево встигло використати елемент під час активного росту та розвитку зав’язі.
Солодкість і міцність плодів
Ну а якщо хочеться, аби яблука були соковитими, солодкими та добре зберігалися взимку, без калію не обійтися, адже саме калійні добрива підсилюють смак, допомагають плодам накопичувати цукри й роблять тканини більш щільними. Це особливо важливо для дорослих яблунь, які вже витрачають багато енергії на формування врожаю. Вносять їх зазвичай у другій половині літа.