Довгі роки гній вважали головним засобом підживлення землі. Так робили наші дідусі й бабусі, так радили старі книжки з городництва, так звикли й сусіди. Здавалося: “Хочеш хороший урожай – підживлюй навозом”. Але поступово стало зрозуміло, що цей спосіб не завжди дає бажаний результат. Урожай начебто є, та часто він дрібний, коренеплоди виростають кривими, капуста не завжди зав’язує кочани, томати хворіють, а огірки швидко жовтіють.
Господині почали помічати: без навозу земля може давати навіть кращі результати. Дослідження та практика показали, що свіжий гній містить насіння бур’янів, личинки шкідників і збудників хвороб. Він може обпалювати коріння, робити ґрунт кислим і важким, а живлення відбувається нерівномірно. Саме тому все більше людей шукають інші, безпечні й природні методи удобрення.
Осінь – ключовий момент у підготовці землі. Від того, що ми зробимо після збору врожаю, залежить уся весняна й літня робота. І тут на допомогу приходять прості й доступні замінники навозу. Найперше – компост. У нього йдуть усі рослинні залишки: бадилля, трава після покосу, сухі бур’яни, листя. Зверху все пересипають землею або золою, додають трохи кухонних відходів. За зиму й весну це перетворюється на пухку, живу масу, яка покращує структуру ґрунту й підживлює рослини м’яко й рівномірно.
Ще один перевірений метод – сидерати. Після збору врожаю грядки не залишають голими, а засівають гірчицею, вівсом, фацелією чи бобовими культурами. Вони захищають землю від вивітрювання, збагачують її корінням і після перекопування навесні стають натуральним зеленим добривом. Фацелія ще й відлякує шкідників, а гірчиця знезаражує ґрунт.
Не варто забувати й про опале листя. Замість того щоб спалювати, його можна використовувати як золоту скарбницю поживних речовин. Листя укладають прямо на грядки або додають у компост. Взимку воно вкриває землю ковдрою, а навесні перетворюється на перегній.
Важливу роль відіграє й зола. Вона містить калій, кальцій, фосфор і багато мікроелементів. Її вносять восени, розсипаючи по грядках. Зола знижує кислотність ґрунту, допомагає капусті уникати кили, а картоплі – парші. У поєднанні з компостом вона працює особливо ефективно.
Крім цього, господині радять не залишати землю голою. Її варто замульчувати соломою, скошеною травою чи подрібненими стеблами. Узимку це вкриває грядки, а навесні перетворюється на живий перегній. Кухонні відходи можна закопати прямо в землю восени – до весни вони розкладаються й стають натуральним підживленням.
Чому це працює краще за навоз? Тому що земля отримує збалансоване живлення поступово, без різких стрибків азоту. Рослини ростуть міцнішими, плоди – більшими й смачнішими, довше зберігаються. А сама земля стає м’якою, розсипчастою, живою, повною дощових черв’яків.