Для живцювання радять брати міцні й визрілі гілки, які вже відцвіли. Молоді жируючі пагони ще не готові до вкорінення і рідко утворюють повноцінне коріння. Живець зазвичай зрізають так, щоб під нижньою брунькою залишалося пів сантиметра гілки, а над верхньою – кілька сантиметрів. Нижні листки прибирають, залишаючи лише один зверху, а частину бруньок заглиблюють у ґрунт.
Господині радять використовувати стимулятори росту, які значно підвищують відсоток приживлюваності. Після замочування живці висаджують у землю під кутом, поливають і накривають пластиковою пляшкою з отворами для вентиляції. У такому “парничку” вони зимують аж до весни. Коли з’являються молоді пагони, можна бути впевненими, що живець прижився. Дали йому зміцніти протягом літа – і вже восени наступного року його легко пересаджувати на постійне місце.
Є ще одна хитрість, якою користуються досвідчені садівниці. Перед висадкою у землі варто обірвати всі колючки на частині живця, яка буде заглиблена. Так утворюються додаткові мікроранки, а на їх місці швидше формується калюс, що сприяє кращому утворенню коріння.
Черенкування троянд не можна назвати складною справою. Це доступний спосіб розмножити улюблені сорти й розширити посадки цієї справжньої “цариці саду”. При правильному підході навіть одна гілочка може стати початком нового розкішного куща.
От і все: троянду можна виростити буквально з однієї гілочки, якщо дати їй трохи турботи й часу. Живцювання не вимагає надскладних навичок, головне дотримати кілька простих правил. А далі природа зробить своє: паросток оживе, зміцніє, і вже зовсім скоро у садку з’явиться новий кущ із ніжними квітами, що радуватимуть око й душу.