Це допоможе зберегти їх здоровими до весни і подарує вам гарний квітник наступного сезону.
Почнемо з жоржин. Часто радять чекати перших заморозків, але ми проти такої поради. Стебло в жоржини порожнисте, всередині залишається волога, яка після замерзання та відтавання може викликати гниль навіть у здорових бульб. Тому краще викопувати їх у суху погоду, не чекаючи морозів. До жовтня клубні вже встигають сформуватися й накопичити достатньо поживних речовин. Після викопування обережно обтрушуємо землю, просушуємо при температурі близько 20 градусів і тільки потім відправляємо на зберігання. Оптимальні умови – температура 3–4 градуси та вологість 60–70%. Поруч із картоплею краще не зберігати, щоб уникнути зараження патогенами.
Гладіолуси теж викопуємо після завершення цвітіння. Листя й стебло обрізаємо, залишаючи кілька сантиметрів, і відправляємо цибулини на просушку на 7–10 днів. Стара цибулина легко відділяється від донця – її можна видалити. Потім відправляємо посадковий матеріал у прохолодне приміщення при температурі 3–9 градусів. Дітки гладіолусів краще одразу відокремити, щоб вони не залишилися в ґрунті, а зберігати їх можна так само, як і дорослі цибулини.
Бегонії до кінця сезону формують міцні клубні. Щоб їх зберегти, восени припиняємо полив і чекаємо, доки листя й стебла зів’януть. Потім викопуємо клубні, очищаємо від землі й закладаємо на зберігання. Найзручніше тримати їх у пакетах з піском або торфом у холодильнику на нижній полиці. Важливо, щоб у пакеті були отвори для вентиляції.
Кала гібридна формує кореневище, яке теж можна зберегти. Після відмирання надземної частини його викопують, підсушують і прибирають у холодильник. Краще покласти у пакет із торфом чи піском. На відміну від бегонії, кала швидше втрачає вологу, тому потрібно іноді перевіряти стан і за потреби трохи зволожувати субстрат.
Монтбреція (її ще називають мініатюрним гладіолусом) у деяких регіонах добре зимує в ґрунті під шаром торфу чи мульчі. Але можна й зберігати її в холодильнику за тією ж схемою, що й гладіолуси.
Ранункулюс утворює дрібні клубеньки, схожі на маленькі шишечки. Вони теж добре зберігаються в холодильнику, якщо покласти їх у субстрат – пісок, торф або тирсу.
Перед закладанням усі клубні й цибулини бажано оглянути. Пошкоджені чи підгнилі частини видаляємо, зрізи обробляємо зеленкою або біопрепаратами на основі триходерми. Це допоможе уникнути гнилі під час зберігання.
Під час викопування варто бути обережними. Лопату краще ставити під кутом і відступати на певну відстань від стебла, щоб не пошкодити клубні. Підкопувати бажано з кількох сторін, а після просушування обов’язково видаляти старі й пошкоджені частини.