Спочатку — про те, коли і як викопувати бульби. Тут поспішати не варто: викопують жоржини після перших легких заморозків, коли стебла почорніли, а листя пов’яло. Це означає, що сокорух у рослині зупинився, і бульби визріли. Якщо зробити це раніше — коріння буде водянисте й погано зберігатиметься.
Перед викопуванням обрізають стебла, залишаючи 10–15 см, щоб потім було зручно обробляти. Викопують обережно, вилами, не пошкоджуючи корінці, і струшують землю. Потім бульби промивають водою та залишають обсохнути кілька днів у сухому провітрюваному місці — під навісом або на веранді.
Перед зберіганням важливо перевірити стан бульб: пошкоджені чи підгнилі видаляють, а зрізи припудрюють золою або подрібненим деревним вугіллям.
Традиційні методи й сучасна альтернатива
Зазвичай жоржини зимують у погребах або підвалах при температурі +3…+7 °C. Їх зберігають у ящиках, пересипаючи піском, тирсою або торфом. Але не в кожного є льох — і тут на допомогу приходить сучасний досвід квітникарів. Вони радять простий, але ефективний варіант — зберігання у коробках з вермікулітом.
Вермікуліт — це натуральний мінерал, який чудово утримує вологу, але водночас пропускає повітря. Саме це дозволяє бульбам не пересихати, не пріти й не загнивати протягом зими.
Отже, для зберігання треба взяти картонну коробку або пластиковий контейнер з кришкою. На дно насипати шар вермікуліту (2–3 см), а потім викласти на нього просушені бульби так, щоб вони не торкалися одна одної. Після того потрібно засипати зверху ще шаром вермікуліту, повністю вкривши їх.
Коробку зберігають у прохолодному місці — наприклад, у коридорі, на заскленому балконі або в коморі, де температура взимку тримається в межах +5…+10 °C. Час від часу можна перевіряти стан бульб — якщо вони залишаються твердими, метод працює бездоганно.