Хоча персик вважають південним деревом, при правильній осінній посадці він чудово приживається навіть у наших регіонах. Щоправда, його саджанці коштують чимало, тож важливо не втратити інвестицію через поспіх чи дрібну помилку. Експерти нагадують 3 ключові правила осінньої посадки, без яких деревце ризикує не пережити зиму.
Оберіть правильний момент — не раніше й не пізніше
Осінню посадку персика починають лише після того, як дерева скинули листя, але ґрунт ще не встиг промерзнути. Зазвичай це кінець вересня — середина жовтня. Ранішні посадки небажані: саджанець може піти в ріст, а мороз різко зупинить процес, пошкодивши молоді тканини. Якщо ж запізнитись — дерево не встигне вкоренитись. Оптимальний орієнтир — коли денна температура тримається в межах +8…+12 °C, а нічна не опускається нижче нуля.
Посадкова яма — запорука доброго старту
Персик не любить важких, заболочених чи кислих ґрунтів. Йому потрібна пухка, повітропроникна земля — легкий суглинок або супісок. Посадкову яму готують заздалегідь, приблизно 60×60×60 см. Верхній родючий шар відкладають окремо й змішують із перегноєм (1 відро), 50 г суперфосфату та 30 г сірчанокислого калію. Цю суміш засипають на дно ями, формуючи невеликий пагорб.
Корені розправляють по схилу пагорба, засипають залишком землі, залишаючи кореневу шийку на рівні поверхні. Землю ущільнюють, рясно поливають (10–15 л води) і мульчують соломою або торфом, щоб зберегти вологу.
Захистіть від холодів і сонця
Осінні вітри та сонячні опіки — головні вороги молодих саджанців. Після посадки персик обов’язково підгортають, насипаючи біля стовбура 20–25 см ґрунту. Зверху накривають ялиновим гіллям або агроволокном, щоб уберегти кореневу шийку від підмерзання.
Стовбур білять вапняним розчином, щоб запобігти перепадам температур і ранньовесняним опікам кори. Додатково можна обмотати його мішковиною або сіткою — і від морозу, і від гризунів.