Багато хто стикався з проблемою, коли кріп сходить повільно, росте кволим і блідим, швидко зацвітає або взагалі не сходить. Улітку на грядці залишаються лише кілька тонких стебелець, і весь врожай виглядає жалюгідно. Щоб цього уникнути, раджу спробувати підзимовий посів – простий і перевірений спосіб, який дає чудові результати навіть на звичайному ґрунті.
Сіяти кріп найкраще з кінця жовтня і до початку листопада – приблизно з 25 жовтня до 5 листопада. Раніше чи пізніше робити цього не варто, адже насіння має пройти природну стратифікацію взимку. Коли воно кілька місяців лежить у холодному та вологому ґрунті, його оболонка розм’якшується, а ефірні олії вимиваються талою водою. Завдяки цьому навесні кріп сходить дружно й швидко – буквально за тиждень після потепління.
Підготувати грядку для посіву можна ще восени. Робіть борозни глибиною 1,5–2 сантиметри – цього цілком достатньо. Якщо зробити глибше, насіння буде сходити повільно й нерівномірно. Відстань між борознами залишайте близько 15–20 сантиметрів, щоб кріп мав місце для росту. На дно кожної борозни покладіть шар перегною або компосту приблизно в сантиметр.
Для підзимового посіву беріть свіже насіння поточного року – старе втрачає схожість майже на третину, і тоді результат буде гіршим. Найкраще обрати кущові сорти, які довго не переходять у “парасольку” й утворюють багато запашної зелені. На один погонний метр борозни використовуйте 1,5–2 грами насіння – трохи більше, ніж навесні, для надійності.
Перед посівом насіння можна змішати з дрібною тирсою або піском у пропорції один до трьох. Це допоможе рівномірно розподілити його по борозді – воно не злипнеться і не випадатиме грудками. Потім легко присипте посів сухою землею шаром близько пів сантиметра й не поливайте.
Навесні, коли зійде сніг, накрийте грядку плівкою. Це допоможе швидше прогріти ґрунт, і вже через три-чотири тижні після зняття укриття можна буде зрізати першу зелень. До цього часу кріп виростає заввишки 20–25 сантиметрів, має товсті, ароматні стебла насиченого темно-зеленого кольору. З п’яти метрів борозди виходить три великі пучки – вистачить і для салатів, і для заморозки, і для будь-яких страв.
Перевага підзимового посіву ще й у тому, що кріп не переходить у “парасольку” до середини травня. Його можна зрізати щотижня, а кущі продовжуватимуть відростати. Тож раджу спробувати цей спосіб хоча б один раз – результат точно приємно здивує.