Сьогодні на полицях магазинів можна знайти безліч готових субстратів і ґрунтів для розсади. Проте не завжди вони відповідають заявленим характеристикам і часто поступаються за якістю домашнім сумішам. Тому я раджу готувати ґрунт самостійно – це просто, доступно і не потребує великих витрат.
Для початку візьмемо найосновніший варіант. Знадобиться звичайний перепрілий компост – той, що утворюється на ділянці за літо. У компостну купу зазвичай потрапляє різна рослинна маса: бадилля, скошена трава, бур’яни після прополки. Протягом сезону ґрунтові мікроорганізми все це переробляють, і на виході виходить пухкий, розсипчастий компост. Саме він чудово підходить для вирощування розсади, адже містить усі необхідні макро- і мікроелементи.
У такому ґрунті рослини добре розвивають кореневу систему і не потребують додаткових підживлень – поживних речовин вистачає до самої висадки у відкритий ґрунт. Важливо лише пам’ятати: компост має бути знезаражений. Якщо в нього потрапляли залишки хворих рослин, а біопрепарати не використовувались, у такому субстраті можуть залишитися збудники хвороб, і розсада загине.
Щоб уникнути цього, я раджу перед використанням обробити компост. Восени наберіть його у мішки або відра й поставте в погріб, щоб він не промерз. Потім додайте туди триходерму або препарат на її основі. На 10 літрів компосту достатньо двох столових ложок засобу. Перемішайте і залиште на зберігання. Навіть за низьких температур гриб працюватиме повільно, але ефективно, знезаражуючи субстрат. За місяць до посіву дістаньте компост і поставте у тепле приміщення – триходерма швидко активізується, і ви отримаєте готовий, безпечний ґрунт для розсади.
Другий варіант приготування ґрунту – суміш піску та низинного торфу. Пісок краще брати промитий, без глинистих домішок, адже глина робить ґрунт щільним і погано пропускає повітря. Торф має бути низинним, зі слабокислою реакцією (рН близько 5,5). Він пухкий і поживний, але для кращої структури варто змішати його з піском у рівних пропорціях – наприклад, по 10 літрів кожного. Можна додати трохи деревної золи – приблизно склянку на відро суміші.