Саме тоді, коли за вікном сіріє небо й наближається свято, вони раптом розквітають і перетворюють підвіконня на справжній бенкет фарб.
Азалія та Антуріум
Азалія цвіте тоді, коли більшість кімнатних рослин лише дрімають. Її квіти — ніжні, багатошарові, схожі на мініатюрні троянди. Вона любить прохолоду й розсіяне світло, тому грудневі умови для неї майже ідеальні. У теплих кімнатах азалія швидко втрачає декоративність, а от на світлому, але не спекотному підвіконні здатна цвісти тижнями. Це рослина для тих, хто цінує витонченість і готовий дотримуватися режиму.
Антуріум легко впізнати за глянцевими “пелюстками” та чіткими формами. Його цвітіння не залежить від сезону, але саме взимку він виглядає особливо ефектно — як яскравий акцент серед стриманого інтер’єру. Антуріум цінує стабільне тепло, помірний полив і світло без прямих променів. У відповідь він довго тримає свої квіти, не поспішаючи зникати, немов знає: у грудні його роль — прикрашати й дивувати.
Пуансетія та Зигокактус
Пуансетія давно стала рослиною-знаком. Її яскраві приквітки, які часто помилково називають квітами, розгортаються саме напередодні свят. Вона любить світло й не терпить протягів, а ще — різких змін умов. Якщо знайти для неї стабільне місце, пуансетія довго зберігатиме насичений колір і виглядатиме так, ніби підвіконня прикрасили живим декором. Це рослина, яка не потребує пояснень — вона просто створює настрій.
Зигокактус (той самий “декабрист”) цвіте тоді, коли його найменше чекають — у розпал зими. Його квіти з’являються каскадами, немов феєрверк серед коротких днів. Ця рослина не любить частих перестановок і різких перепадів температури, зате добре реагує на помірний полив і спокій. Якщо дати їй трохи прохолоди восени, у грудні вона обов’язково віддячить рясним цвітінням.