Серед томатів є сорти, які дійсно вже знаходяться у “топах” вже багато років поспіль. Дачники не зраджують улюбленим сортам і готові сперечатися й доводити, що саме їх “обранець” – найкращий. Коли мова заходить про помідори сорту “Бичаче серце” і “Монгольський карлик”, можна говорити безкінечно, бо обидва сорти гідні.
Почнемо з “Монгольського карлика”. Цей сорт – знахідка для “лінивих” дачників. Це низькорослий кущ, який буквально стелиться по землі. Його головний плюс – надзвичайна невибагливість і холодостійкість. Він не вимагає пасинкування чи опори, що дуже економить час. Плоди у нього зазвичай середнього розміру, але вони визрівають рано і їх дуже багато.
Недоліксорту: через те, що кущ лежить на землі, потрібно мульчування, інакше плоди можуть гнити після дощу, а самі томати не такі великі й мʼясисті, як у конкурента – “Бичачого серця”.
А тепер про легендарне “Бичаче серце”. Це повна протилежність попередньому сорту. Цей сорт вимагає багато уваги. Кущі високі, їх обовʼязково потрібно підвʼязувати і регулярно пасинкувати, інакше ви отримаєте джунглі замість урожаю. Він пізно плодоносить, чутливий до перепадів температури і вибагливий у догляді. Але ж плоди виростають гігантські, мʼясисті, цукристі і мають насичений томатний смак. Це ідеальний помідор для салатів і соків.
Городники зійшлися на думці, що однозначної відповіді немає, але вибір залежить від мети. Якщо ви цінуєте смак, мʼясистість і розмір, готові приділяти час догляду за кущами, тоді “Бичаче серце” – для вас. Його ні з чим не сплутаєш. Але якщо ви новачок, у вас мало часу, або ж ви просто хочете багато томатів без зайвого клопоту і ранній врожай – тоді безперечно обирайте “Монгольського карлика”.
Якщо ж узагальнити переваги, “Бичаче серце” все ж таки виходить трохи вперед у народному рейтингу саме через смак. Городники готові більше працювати саме за його смакові властивості.